Із 103-м днем народження рівнянку Ганну Іванівну Губаренко привітав міський голова Володимир Хомко. Подякував жінці за добрі справи та побажав здоров’я. А ще, як це заведено у Рівному щодо всіх довгожителів, які переступили сторічний рубіж, вручив сто тисяч гривень та букет. «Приємно, що всі наші містяни, які досягають такого поважного віку, зазвичай живуть у гарних умовах і за ними добре доглядають рідні», — сказав Володимир Хомко.
Ганна Іванівна живе із 76-річною донькою Лідією Григорівною у повній гармонії. Хоча старенька — не рідна мати жінці, та вона дбає про довгожительку. Лідія Григорівна розповіла, що друга мама до них у сім’ю прийшла, коли дівчина вже у дев’ятий клас ходила. На той час її батько вже кілька років був удівцем. То вже майже дорослі діти самі знайшли йому дружину. Старший син пішов до Ганни Іванівни і... засватав за свого батька! Вона дітей не мала, бо чоловік загинув на війні, отож погодилася одразу. З чоловіком, батьком Лідії Григорівни, прожила в злагоді не один десяток років. Його донька стала їй справді рідною, а на схилі літ забрала до себе в Рівне з далекого чернігівського села Ольшана.
Бабуся в місті освоїлася швидко, з’явилися подруги, з якими подовгу сиділи на лавочці у дворі, але нині з них нікого не залишилося серед живих. Тепер бабуся сидить удома з донькою, бо спуститися з четвертого поверху не може.
Секрет довголіття цієї жінки — праця. Прожила складне життя. І в мирний час, і у воєнне лихоліття працювала не покладаючи рук. Оскільки була найстаршою, то на її руках виросли двоє сестер і брат. Тож у школу по науку мати її не пустила. Весь свій трудовий вік жінка пропрацювала у колгоспній ланці.
До речі, нині в Рівному є троє людей, які перетнули через столітній рубіж: 103-річний Мефодій Федоров, 100-річна Ганна Сецько і Ганна Губаренко.
Ніла ВОВЧИК.
Фото автора.
Рівне.
