У неділю відбудеться традиційне, вже одинадцяте, Народне віче. Головне питання, яке громада обговорюватиме цього разу — мирний наступ активістів Майдану задля виконання вимог людей. І одним зі складових цього наступу може стати представлений учора учасниками ініціативної групи «Першого грудня» — почесним президентом Національного університету «Києво-Могилянська академія» В’ячеславом Брюховецьким, директором Інституту філософії НАН України Мирославом Поповичем та філософом Євгеном Сверстюком Національний Акт Свободи. Його автори закликають: «Розмежовуючи минуле і майбутнє, у нашій країні повинен постати суспільний договір, який допоможе врегулювати нинішнє становище, відновити справедливість і визначити пріоритети змін».

Цей документ, зокрема, містить план політичного врегулювання, принципи роботи уряду народної довіри, механізми стримувань і противаг, конкретні заходи з відновлення довіри і справедливості, завдання перетворень, а також передбачає появу якісно нового способу і механізму громадського контролю за діями влади. «Акт дає реальний шлях виходу з кризи і вперше збалансовує політичну і суспільну складові врегулювання, пропонуючи стратегічне рішення. Документ є проектом конституційної і суспільної угоди, що регулюватиме відносини в нашій державі до появи нової редакції Основного Закону, і ми закликаємо Верховну Раду України розглянути та схвалити Національний Акт Свободи», — наголошують в ініціативній групі «Першого грудня».

Після учорашнього повідомлення про звільнення останнього затриманого протестувальника лідер «Правого сектору» Дмитро Ярош оприлюднив на своїй сторінці у Фейсбук заяву такого змісту: «Сьогодні, на нашу вимогу, за рішенням судів було звільнено останнього заручника. У зв’язку з цим «Правий сектор» заявляє про готовність сприяти відновленню транспортного сполучення по вулиці Грушевського. Також вимагаємо негайного закриття усіх кримінальних справ проти наших побратимів. У разі невиконання цієї вимоги у найкоротший термін залишаємо за собою право діяти на власний розсуд».

Тож далі все залежатиме від того, чи набере з 17 лютого чинності так званий закон про «амністію». А оскільки прокуратура вже неодноразово наголошувала, що «амністія» буде застосована лише за умови виконання усіх передбачених законом вимог, тобто звільнення по всій країні усіх зайнятих адмінбудівель та розблокування вулиць, то, схоже, все йде до того, що цей закон втратить чинність. Адже сьогодні нічого не вказує на те, що, наприклад, до 17 лютого буде розібрано барикади хоча б на вулиці Грушевського.

До того ж 13 лютого прес-служба прокуратури міста Києва розіслала повідомлення, в якому йдеться про необхідність розблокування геть усіх столичних вулиць. «На жаль, Київ став епіцентром масових протистоянь, політичного та соціального конфлікту. Важливо розуміти, що саме у столиці знаходяться організації та установи, від нормальної роботи яких залежить життя багатьох людей не тільки у Києві, а й у всій країні», — цитує прокурора Києва Миколу Безкишного прес-служба.

У повідомленні зазначається, що Законом «Про усунення негативних наслідків та недопущення переслідування та покарання осіб з приводу подій, які мали місце під час проведення мирних зібрань» передбачені певні умови, за виконання яких можуть бути звільнені від кримінальної відповідальності усі підозрювані в січневих масових заворушеннях, тобто «розблокування 9 вулиць у центрі столиці шляхом демонтажу 19 зведених там барикад».

«Йдеться про вулиці Грушевського, Городецького, Хрещатик, Інститутську, Трьохсвятительську, Володимирський узвіз, Прорізну, Заньковецької та Майдан Незалежності», — повідомив М. Безкишний і додав, що неодмінною умовою є також звільнення будівлі КМДА. Тобто цим прокуратура фактично вимагає повністю розблокувати рух у центральній частині столиці.

Штаб національного спротиву розцінив це повідомлення як виставлення з боку влади до закону про «амністію» додаткових умов. «Перелік вулиць і будівель, що пролунав від прокурора Києва як умова для застосування закону про «амністію» щодо затриманих учасників акцій протесту, суперечить самому закону», — зазначили в штабі. При цьому представник штабу, народний депутат Олександр Турчинов назвав це повідомлення «провокацією», яка націлена на зрив розв’язання кризи. «Заяви прокурора Києва стосовно того, що Майдан повинен виконати якісь умови та звільнити всі вулиці й адмінбудівлі для того, щоб режим випустив заручників, які перебувають сьогодні під вартою, — провокація», — сказав він. Водночас він позитивно оцінив той факт, що після ухвалення закону про «амністію» влада почала активно звільняти з-під варти «заручників».

У відповідь М. Безкишний «провокацією, що підриває процес зняття конфлікту і напруги в суспільстві та спрямована на зрив мирного врегулювання ситуації», назвав заяву опозиції і запевнив, що жодних додаткових умов не висував. Роз’яснюючи позицію прокуратури, він ще раз наголосив, що законом передбачено розблокування протестувальниками 9 вулиць у центрі столиці шляхом демонтажу 19 зведених там барикад і що водночас «не передбачене обов’язкове звільнення вулиць, майданчиків, площ та скверів, де відбуваються мирні акції протесту та зібрання, а також будівель недержавних установ».

Таким чином, усе вказує на те, що після 17 лютого ситуація може повернутися до тієї точки, в якій вона була до ухвалення закону про «амністію». Тим паче що вчора протестувальники продовжували реконструкцію барикад — замість зникаючого снігу їх укріплюють мішками з піском та будівельним сміттям.

До речі

За інформацією Штабу національного спротиву, вчора з-під варти було звільнено останнього із 234 «заручників» — активіста Дмитра Полтавця, затриманого 23 січня на вулиці Грушевського.

Київ. Хрещатик.

Фото Сергія КОВАЛЬЧУКА.