Закарпаття — край особливий. Зима в нас переважно м’яка. Часом допікають не так морози, як затяжна сльота. Зате маємо й свого роду компенсацію — не надто багато витрачається газу й дров. Усе-таки температура плюсова. Населення області в містах давно вже відмовилося від центрального теплопостачання, перейшовши на автономне опалення: замість колишніх газових колонок поставили сучасні котли. Культурно й економно. І коли хочеш, тоді вмикаєш і грієшся. Від ЖЕКів не залежиш...

Начальник облуправління лісового і мисливського господарства Валерій Мурга (в центрі) зі своїми заступниками — Василем Києм (ліворуч) та Ігорем Коцуром під час прес-конференції, на якій ішла мова й про дрова.

Підхід сучасний — комплексна термомодернізація

Щоб змалювати ширшу картину, як область заходить у зиму, кореспондент «Голосу України» веде розмову з директором департаменту житлово-комунального господарства, будівництва та інфраструктури Закарпатської облдержадміністрації Едуардом Маляром (на знімку). Посадовець констатує, що до роботи в осінньо-зимовий період підготовлено всі 1343 котельні різних форм власності — медичних та установ культури й соціальної сфери тощо. Усі мають автономні котли. Майже чверть із них працює на твердому паливі. Використовуються дрова, пелети, чорне і буре вугілля. Оновлено 18 котелень за рахунок Державного фонду регіонального розвитку. Крім іншого, проведено заміну котлів на тверде паливо. Але категорично заборонено — на випадок якихось НП — демонтувати газові обігрівачі (котли). В області також ще залишилися три котельні, які надають централізоване теплопостачання школам, дитсадкам, лікарням. Це «Іршаватепло», «Хусттепло», ТОВ «Біотес» (працює в місті Рахові на дерев’яній щепі та відходах лісозаготівлі й опалює сорок багатоквартирних будинків і всі заклади соціальної сфери). Райцентр і вся Рахівщина — єдині в області, які не газифіковано. Основна причина — складний гірський рельєф і віддаленість населених пунктів від газомереж.
Слід також додати, що інспекція з енергонагляду проконтролювала кожну котельню. У семи установах соціальної сфери Закарпаття впроваджуються енергозберігаючі заходи, на які цьогоріч передбачено кошти субвенції з держбюджету в сумі понад три мільйони гривень. Це, зокрема, реконструкція котельні в дитсадку села Шенборн Мукачівського району, капітальний ремонт фасаду будівлі дитсадка села Ділове Рахівського району, реконструкція та влаштування шатрового даху дитячого садка у Сваляві...
За рахунок коштів держфонду регіонального розвитку на цей рік у шести районах області (Берегівський, Міжгірський, Хустський, Мукачівський, Тячівський та Перечинський) реалізується 18 інвестиційних проектів з енергоефективності державних і комунальних навчальних закладів та медичних установ на суму понад 24,5 мільйона гривень.
Що стосується «теплих кредитів», то в липні уряд виділив додатково 300 мільйонів гривень на фінансування цієї програми, а з 14 серпня відновлено видачу обласними структурами Ощадбанку, Укргазбанку, Укрексімбанку і Приватбанку «теплих кредитів» для населення та об’єднань співвласників багатоквартирних будинків (ОСББ). На кінець вересня цією державною програмою скористалися 7564 родини на суму понад 170 мільйонів гривень та 22 ОСББ на загальну суму понад два мільйони гривень.
Результативність демонструє й реалізація обласної програми енергоефективності та енергозбереження, розрахованої на 2016—2020 роки. ОДА зобов’язує райони й міськвиконкоми не лише замінювати котли, бо це не так відчутно заощаджує бюджетні кошти, як комплексний підхід до повної термомодернізації житла. Це означає зберегти тепло в оселі. Тобто замінити вікна й двері на сучасні енергозберігаючі, утеплити фасад, перекриття, дах. Хто так зробив, той відчув, наскільки тепліше й комфортніше стало в хаті.
В області 2859 багатоквартирних будинків, із них 642 опікуються ОСББ. Останні повинні забезпечувати паспортизацію готовності до осінньо-зимового періоду, по-господарськи дбати про кожну сім’ю — найперше, малозабезпечену, багатодітну, де є престарілі, одинокі, інваліди. Приємно, що в більшості випадків так і є.

Що вигідніше: газ чи дрова?

— Закарпатська область майже на сто відсотків забезпечена дровами в необхідних кількостях для проходження опалювального сезону, — каже начальник облуправління лісового і мисливського господарства Валерій Мурга. — З метою своєчасної та якісної підготовки установ і закладів соціальної сфери до роботи в осінньо-зимовий період 2017—2018 років, забезпечення їх безперебійного функціонування в обллісмисливгоспі проведено колегію директорів та видано відповідний наказ. В усіх районах завершується постачання твердого палива в бюджетні установи та навчальні заклади. А що стосується громадян, то кожен господар може вільно придбати дрова в лісовому господарстві за місцем проживання.
Посадовець запевнив, що лісогосподарські підприємства зроблять усе, щоб діти в садочках і школах, пацієнти в лікарнях перебували в теплих приміщеннях.
На кінець жовтня вже поставлено понад сто шістдесят тисяч кубометрів дров за обсягу згідно з підписаними угодами 175979 кубометрів Великоберезнянським, Рахівським, Великобичківським, Брустурянським, Берегівським, Виноградівським, Свалявським, Воловецьким, Мукачівським, Мокрянським, Ясінянським, Верхньогірським та Тячівським держлісгоспами. «Дровами будуть забезпечені всі», — запевняють в обллісмисливгоспі.
Про те, як на практиці господар може придбати дрова, розповідає директор держпідприємства «Іршаваагроліс» Іван Фущич: «Разюче подорожчання вартості опалення помешкань природним газом, особливо приватних будинків, змусило їх власників шукати альтернативні види палива. Традиційно оптимальною заміною газу є дрова. Їх можна купити, звернувшись до «Іршаваагролісу». Обмежень для придбання населенням немає. Відпускна ціна дров без ПДВ становить: шпилькові — 380 гривень, м’яколистяні — 445, твердолистяні — 487 гривень за кубічний метр. Насамперед треба написати заяву і вказати місце проживання, щоб наші працівники вказали місце заготівлі деревини в раніше обстежених і відведених ділянках. Відведення здійснюється в загиблих (сухостійних) і пошкоджених лісових масивах на суцільних і вибіркових санітарних рубках. Тим самим лісівники наводять лад у лісі, а ліс приносить тепло людям. Як заява написана, то працівник держлісгоспу видає на руки заявнику наказ, з яким громадянин іде до майстра з лісозаготівлі. Дрова замовник отримує в лісі, безпосередньо на місці рубки. Там видають на дров’яну деревину товарно-транспортну накладну, термін дії якої не обмежений. Майстер лісу має поставити на деревині бирки. Тільки з наявністю бирок, які пройшли електронний облік, дрова можна забирати з верхнього складу. Послуги з навантаження і вивезення дров лісове господарство не надає. Про транспорт потрібно потурбуватися самому замовнику. Насамперед реалізуємо дрова жителям населених пунктів, прилеглих до місця поточних вирубок. Такий порядок зручний передусім споживачам — їм не доведеться їхати з одного кінця району в інший».
Головний спеціаліст обласного управління лісового та мисливського господарства Василь Хміль додає, що держлісгоспи реалізують дрова з мінімальною рентабельністю. В осінній період низка лісгоспів, які володіють вантажними автомобілями, переважно самі здійснюють поставку дров бюджетним установам та закладам освіти. І тільки вони можуть довозити дрова населенню, як це робить, зокрема, Мукачівський держлісгосп, що ним керує Василь Анталовський. А самі громадяни, зрозуміло, винаймають для цього приватних перевізників.
Ще один штрих: населення не має права заготовляти ліс на дрова (навіть якщо він розташований за метр від їхнього будинку). Це стосується і сухостійних, і вітрувальних дерев. Сама ця дія прирівнюється до розкрадання лісу. По-друге, це небезпечно для самих громадян, адже не кожен володіє належною практикою звалювальника дерев.

* * *

То чим краще опалювати домівку — газом чи дровами? Газом легше й охайніше. Але дорожче. А дровами приємніше... й романтичніше. Зате марудно... Здається, що дровами вигідніше?
— Я б не сказав, — розмірковує житель села Підгорб, що під Ужгородом, Віктор Росада. — Добра вантажівка дров, а її на цілу зиму навряд чи вистачить, коштує сім тисяч гривень. А ще дрова треба порізати-поколоти, скласти, щоб просохли. Якщо зважити все, підрахувати, то виходить таки однаково. Господарі з досвідом переконані: найліпше поєднувати обидва варіанти — обігрівати трохи газом, а трохи дровами. Щоправда, в кого є така можливість.

Василь НИТКА.
Фото автора.

Закарпатська область.

 

ФАКТ

Протягом літа в області оновлено 65,1 кілометра теплових мереж, проведено капітальний ремонт 32 відомчих котелень, замінено шість котлів. До роботи в зимових умовах готові 1288 об’єктів соціальної сфери: в тому числі 667 загальноосвітніх та 574 дошкільних навчальних закладів, 47 закладів охорони здоров’я. Відремонтовано 182 покрівлі, проведено ремонт 108 систем холодного водопостачання, 119 електрощитових у житлових будинках.