У Брюсселі відбудеться саміт Східного партнерства. Нашу делегацію очолює Президент України Петро Порошенко. Про кінцеву декларацію та питання, які порушуватимуться на засіданні, почали говорити ще задовго до саміту. На це вплинув і той факт, що від минулої такої зустрічі, два роки тому, між Києвом та Брюсселем у відносинах відбулися важливі зміни — зокрема, це ратифікація Угоди про асоціацію та набуття чинності безвізовим режимом для наших громадян. Досягнуті цілі України на європейському шляху диктують поставлення нових, тому українська влада заговорила про перспективу повноправного членства нашої держави в ЄС.
Учора єврокомісар з питань європейської політики сусідства та перемовин із розширення Йоганнес Ган сказав, що говорити про членство України в ЄС у найближчі роки — нереалістично. За його словами, зараз краще зосередитися на імплементації уже досягнутого, що допоможе наблизитися до Євросоюзу.
Натомість євродепутатка Ребекка Хармс закликала голів держав та урядів ЄС тримати відкритими двері членства в спільноту. «Стимульовані Угодами про асоціацію, наші країни-партнери досягли значного успіху, але й ми також стикаємося з перешкодами. Шлях убік верховенства права та демократії не є ні коротким, ні прямим. ЄС отримав цінний досвід у підтримці боротьби з корупцією, у створенні стабільних інституцій та незалежної судової влади», — цитує Хармс її прес-служба. Вона наголосила, що анексія Криму, війна й окупація на Донбасі, а також «заморожені конфлікти» в інших сусідніх країнах вимагають більшого залучення від ЄС. «Правильне рішення проти військової інтервенції не повинно означати прийняття агресивної політики Путіна. ЄС має активізувати свої дипломатичні зусилля і не вагатися із санкціями. Війна та окупація на Сході Європи не повинні перетворюватися на постійну загрозу для всіх європейців», — додала євродепутатка.
Що стосується сьогоднішнього саміту, то очільник МЗС Павло Клімкін заявив: від нього не варто очікувати проривних політичних рішень. За його словами, відносини Україна-ЄС не можуть і не будуть залишатися тільки в рамках Східного партнерства. Міністр додав, що нині працює з міжнародними колегами над так званим Європейським інвестиційним планом, але наголосив, що згідно з ним допомога надаватиметься в рамках загальних пріоритетів на посилення української економіки, зокрема, серед пріоритетів — інфраструктура та розвиток новітніх технологій.
Політолог Євген Магда у коментарі «Голосу України» розповів, що, на його думку, головне в цьогорічному саміті Східного партнерства для Києва — тональність. «Зрозуміло, що Україна хотіла б почути про перспективу членства в ЄС, проте змушена буде обмежитися хіба що позитивними оцінками виконання Угоди про асоціацію з ЄС», — зазначив він.
Іншим важливим моментом сьогоднішнього засідання залишається — чи будуть порушуватися двосторонні питання із нашими країнами-сусідами? Адже відомо, що Угорщина як найбільший міжнародний критик українського Закону «Про освіту» домоглася, щоб він обговорювався на саміті. Будапешт уже неодноразово попереджав: якщо Київ не внесе правки у статтю про мову навчання нацменшин, то вони блокуватимуть європейські прагнення України. Хоча експерти відзначали, що саміт зовсім не місце для таких тем і авторитетною оцінкою для України залишається висновок Венеціанської комісії. Євген Магда теж припускає, що Угорщина утримається від більш активних дій, оскільки ухвалення стратегічних рішень не очікується.
Представник України при ЄС Микола Точицький від саміту очікує обговорення майбутнього розвитку Східного партнерства та визначення ролі України, зокрема в контексті реалізації підтриманої минулого тижня Європарламентом ідеї Східного партнерства плюс, яка б передбачала можливість приєднання зацікавлених партнерів до Енергетичного союзу ЄС, Єдиного цифрового ринку, асоціацію з Шенгенською зоною, гармонізацію митного регулювання. «Думаю, що формат Східне партнерство плюс перебуває на стадії обговорення, оскільки всередині ЄС поки що немає консенсусу стосовно нового формату», — вважає Є. Магда.
