Київський національний університет технологій та дизайну генерує, впроваджує і пропонує стратегію енергозбереження

Найкращий спосіб навчання — власним прикладом. Але не на досягненнях вчорашнього дня, а на «гарячих», таких, що актуальні сьогодні і відчиняють двері у «завтра». Звісно, енергозбереження — проблема з проблем. Для Київського національного університету технологій та дизайну — актуальна особливо. Адже навчальний заклад має 45 будівель. І всі — старі та дуже старі. Звичайно, за таких умов, здебільшого, лише руками розводять. Мовляв, що тут вдієш!?

Проте в університеті інший підхід. Очоливши заклад, ректор академік НАПН України, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки Іван Грищенко дотримувався саме його і продовжує це робити, діючи за принципом «Навчати через науку!». Перед викладачами було поставлено завдання — розробити таку систему енергозбереження, яка допоможе бути ощадливим університету і яку випускники зможуть впроваджувати на виробництві. Гасло «Роби, як я, роби краще!» стало нормою навчально-виховного процесу. Так, з’явилася програма «Енергоефективний університет». Один з її елементів — автоматизована система управління енергоспоживанням, розроблена і впроваджена власними силами. Вона дає змогу в режимі реального часу формувати бази даних первинної інформації з приладів обліку споживання енергоносіїв та води, здійснювати алгоритм розрахунків щодо порівняльного оцінювання енергоспоживання за певний період. На практиці це дає можливість, як тут кажуть, обігрівати не стіни, а людей. Суть нового підходу проста. В приміщенні підтримується базова температура. Там, де працюють люди, вона відповідає санітарним нормам. Контроль і регулювання здійснюється в режимі реального часу.
Звичайно, досягненню мети передувала копітка робота! Її головний результат — зміна психології людей. Завдяки цьому вдалося створити середовище, яке розуміється на економіці і зацікавлене в ефективному господарюванні. Перші ж напрацювання зацікавили спеціалістів інших навчальних закладів і не лише їх. Чому? Бо, на думку представників Печерської районної в місті Києві райдержадміністрації, Київський національний університет технологій та дизайну — єдиний, який не лише теоретично, а й практично розв’язує проблему енергозбереження. Водночас у Вищій раді енергоаудиторів та енергоменеджерів України вважають, що КНУТД формує культуру енергозбереження, показуючи напрямок руху.
— Усе це спонукало до проведення в КНУТД міжнародних науково-практичних конференцій «Енергоефективний університет». Нещодавно відбулась уже шоста. Виходимо з того, що університет має бути підприємницьким, інноваційним та енергоефективним, — сказав у своєму виступі перед гостями ректор вишу Іван Грищенко. — Цього вимагають об’єктивні умови виживання навчального закладу як суб’єкта ринкових відносин. Де ж гроші брати на оновлення матеріально-технічної бази, підвищення зарплати тощо?! Проблема з проблем. Ніхто за нас її не розв’яже. Щоб рухатися вперед, потрібно змінювати психологію. Маємо не чекати, а працювати. Боротьба за енергоефективність змінила свідомість колективу, переконала кожного, що інновація має бути справою кожного. А коли всі це розуміють, долання труднощів додає сил. Усе, що робимо, — в ім’я студента. Він має входити в життя не учнем, а спеціалістом, який несе передові технології і вміє втілювати їх на виробництві. Такими наші випускники себе й зарекомендували. Не випадково КНУТД посідає 75-те місце серед ТОП-100 кращих дизайнерських шкіл світу. Така ж позиція наших фармацевтів серед кращих фармацевтичних шкіл планети. Є в цьому, звичайно, внесок і тих, хто займається енергоефективністю. Адже завдяки раціональному використанню  споживання електроенергії зменшили в 3,5 разу, а тепла — на 50 відсотків. За шість років дії програми «Енергоефективний університет» зекономлено 13,7 мільйона гривень. Усі вони використані на зміцнення університету. Колектив переконався, що ощадливість — джерело добробуту.
Досвід Київського національного університету технологій та дизайну президент Українського союзу промисловців і підприємців Анатолій Кінах назвав складовою стратегічного розвитку держави. І було б дуже добре, аби ті, хто складає і контролює виконання програми енергозбереження України, досвід КНУТД зробили обов’язковим для впровадження хоча б у державних установах. А що він вартий цього, підтверджує життя. Не випадково ж представники Українського національного комітету Міжнародної торгової палати висловили готовність пропонувати досвід Київського національного університету технологій та дизайну в 25 країнах.

Київ.