Учора у Верховній Раді України відбулося урочисте засідання, присвячене 100-річчю першого Курултаю (парламенту) кримськотатарського народу. Певне, вперше в історії українського парламенту його сесійна зала так сильно нагадувала Курултай, адже під куполом зібралася еліта кримськотатарського народу — члени Меджлісу, серед яких його голова Рефат Чубаров й заступники голови — Наріман Джелял, що нині обстоює права своїх співвітчизників на окупованому півострові, Ільмі Умеров і Ахтем Чийгоз, яких вдалося врятувати від російської в’язниці. Були присутні Президенти України Віктор Ющенко та Леонід Кравчук, історики, дисиденти, письменники, представники діаспори.

На початку засідання учасникам нагадали, що перший Курултай зібрався у Бахчисараї 26 листопада (9 грудня за новим стилем) 1917 року. Він заснував Кримську Народну Республіку, ухвалив демократичну конституцію, створив уряд на чолі з Номаном Челебіджіханом. Однак проіснувати республіці судилося лише кілька місяців. Уже в січні більшовики увійшли до Криму й влаштували там кривавий терор. У лютому 1918 року майже 600 активістів Курултаю, разом з якими й Номана Челебіджіхана, було розстріляно. Однак, як зазначив лідер кримськотатарського народу Мустафа Джемілєв, сам факт існування тієї республіки дав наснагу продовжити боротьбу, що тривала всі попередні сто років і продовжується й нині.
Рефат Чубаров нагадав, що сьогодні в Криму понад 50 політичних в’язнів, більше 130 дітей фактично лишилися сиротами при живих батьках. Однак, він переконаний, що Крим повернеться додому, й важливим кроком до цього стануть, у тому числі, зміни до статті 10 Конституції України, що стосуються АРК, які вже підготовлено робочою групою і днями буде висунуто на обговорення Конституційної комісії.

Фото Андрія НЕСТЕРЕНКА. 
Більше фото тут — www.golos.com.ua

 

Виступ
Голови Верховної Ради України Андрія Парубія
на урочистому засіданні Верховної Ради України,
присвяченому 100-річчю проведення першого Курултаю кримськотатарського народу

Вельмишановні учасники урочистого засідання Верховної Ради України!
Високодостойні панове Президенти України!
Вельмишановний пане Прем’єр-міністр України!
Високодостойні лідери 
кримськотатарського народу!
Шановні народні депутати України!
Високоповажні муфтії!
Шановні представники дипломатичного корпусу та міжнародних організацій!
Шановні співвітчизники!

«Ніде по всій Україні не зустрічали українського війська з таким ентузіазмом, з такими оваціями і з таким захопленням, як робило це населення Сімферополя. Всі вулиці були прикрашені квітами і переповнені публікою...» — це цитата зі спогадів сотника Армії УНР Бориса Монкевича про вступ Українського війська на чолі з полковником Петром Болбочаном у Сімферополі, який завершив визволення Криму від російських окупантів 24 квітня 1918 року.

У січні 1918 року Кримська Народна Республіка, проголошена Курултаєм у грудні 1917-го, була знищена, а Крим — окупований російсько-більшовицькими агресорами. У Криму почався жахливий терор. Російські окупанти розстріляли лідера кримських татар Номана Челебіджіхана, який намагався домовитися з ними про припинення бойових дій.
Але вже у квітні 1918 року Українська Армія повернула на кримський півострів мир та спокій, повернула волю усім корінним народам.
Вражають паралелі між подіями столітньої давнини і сучасними.
Російська окупація Криму у 1918 році і сучасна окупація нічим не відрізняються. Тодішня і сучасна окупації — це страх, терор і залякування. Переслідуються українці і кримські татари. Тоді окупанти відразу жорстоко розігнали кримськотатарський Курултай. А у сучасному Криму Меджліс кримськотатарського народу проголошений російськими окупантами екстремістською організацією та заборонений. І тоді, і зараз російський агресор у Криму забороняє діяльність українських патріотичних організацій, татарських національних об’єднань, під утисками перебувають і віряни українських християнських церков, і мусульмани.
Але я переконаний: як українські воїни визволили Крим тоді, у квітні 1918-го, так ми визволимо Крим і зараз.
Також ми пам’ятаємо, що наша Верховна Рада 12 травня 2016 року провела декомунізацію і в Криму. 75 населеним пунктам і районам півострова повернуті історичні назви. І знаю, як ви пишаєтесь цим рішенням, і я пишаюся цим важливим державницьким рішенням Українського Парламенту.
Декомунізація Криму — це також і крок до його деокупації.
Дорогі кримчани! Ми — з Вами! Ми не забуваємо про Вас, і я впевнений, — Крим повернеться додому, у велику українську родину. Бо Крим — це Україна!
Історичні долі українського та кримськотатарського народів нерозривно пов’язані та багато в чому схожі між собою.
Наші народи єднають споконвічна жага свободи, незламна воля зберігати та розвивати власну національну самобутність, а також виснажлива боротьба за право жити вільно та гідно на власній землі.
17 березня цього ж року, у цьому ж залі відбувалося Урочисте засідання Верховної Ради України з нагоди 100-річчя Української революції 1917—1921 років і створення першого українського Парламенту — Української Центральної Ради.
Саме під час Української революції було продемонстровано можливість цивілізованого демократичного об’єднання територій в єдину суверенну державу, проголошено незалежність України.
Ця доба стала вершиною національно-визвольної боротьби, відродження української нації та одним із найскладніших періодів в історії Українського народу у ХХ столітті.
І ми пам’ятаємо про ще одні історичні події, які також відбувалися сто років тому, у 1917 році, в межах сучасних кордонів України — це національне відродження кримськотатарського народу.
У квітні 1917 року у Сімферополі було скликано Всекримський мусульманський з’їзд, який обрав Тимчасовий Кримсько-Мусульманський Виконавчий Комітет на чолі з Номаном Челебіджіханом.
«Українську раду відвідала депутація мусульман, яка звернулася з проханням підтримати їх прагнення до встановлення автономії Криму. Мусульмани висловлюють побажання про територіальне приєднання Криму до України», — це цитата з газети «Голос Татар» за 29 липня 1917 року.
Курултай, століття скликання якого ми сьогодні урочисто відзначаємо, розпочав своє перше засідання 9 грудня 1917 року, о 14:00, в Залі суду ханського палацу в Бахчисараї, після здійснення делегатами намазу.
Перший Український Парламент — Українська Центральна Рада — привітав початок роботи Курултаю телеграмою.
За підсумками першого Курултаю кримськотатарського народу було проголошено Кримську Народну Республіку, сформовано її Уряд, затверджено символіку та ухвалено «Кримськотатарські основні закони» — першу Конституцію Криму.
Мало хто знає, але кримські татари стали найпершою мусульманською нацією, яка надала виборчі права жінкам ще до того, як це зробили багато християнських країн Європи.
Перший Курултай, обравши кримськотатарський уряд — Директорію, — підкреслив при цьому, що не зазіхає на права інших народів, які населяли Крим.
Я нагадаю слова одного із організаторів першого Курултаю, першого голови кримськотатарського національного уряду Номана Челебіджіхана: «На Кримському півострові ростуть різнокольорові троянди, лілії, тюльпани. І у кожної з цих витончених квітів є своя особлива краса, свій особливий ніжний аромат. Ці троянди, ці квіти — народи, що живуть в Криму: татари, росіяни, вірмени, євреї, німці та інші. Мета Курултаю — зібравши їх разом, скласти з них красивий і витончений букет, заснувати на прекрасному острові Крим справжню цивілізовану Швейцарію. Курултай думає не тільки про кримських татар, але про всі народи, які протягом століть по-братськи живуть разом з ними. Курултай запрошує їх працювати разом, і буде йти з ними пліч-о-пліч».
Кримська Народна Республіка стала першою у світі тюркською республікою. Всі інші тюркські республіки, навіть сучасна Туреччина, були засновані вже після того, як була проголошена Кримська Народна Республіка.
Наприкінці січня 1918 року більшовики захопили весь Крим, оголосили про розпуск Курултаю і Ради народних представників та влаштували на півострові масовий терор, який супроводжувався погромами татарських селищ.
Однак Кримська Народна Республіка, проіснувавши всього декілька тижнів, залишилася в історії як свідчення того, що кримськотатарський народ усвідомлює себе суб’єктом історії, корінним народом півострова, а Крим — невід’ємною частиною України.
Розпочатий російськими окупантами у 1918 році терор продовжився у сорок четвертому. Тоді у хворій уяві кривавого диктатора Сталіна з’явилася ідея депортації цілого народу.
Українці, які пережили Голодомор, розстріли, репресії, депортації, глибоко розуміють та поділяють біль кримських татар.
Протягом кількох днів у травні 1944 року з Криму було депортовано майже двісті тисяч невинних кримських татар.
Повернення на батьківщину кримських татар почалося лише наприкінці 80-х. Але насправді волю на власній землі кримські татари отримали лише з проголошенням Незалежності України у 1991 році. Здавалося, що нарешті можна вільно та гідно жити на рідній землі.
Однак у 2014-му кримська земля знову стала об’єктом зазіхань російського загарбника. Знову кримськотатарський народ поряд з українцями зазнає переслідувань та дискримінації на рідній землі.
Попри всі нещастя та важкі випробування, що випали на долю кримськотатарського народу, він зміг не тільки вистояти, а й проніс через усі роки поневірянь та депортації свою щиру любов до рідної землі, зберіг свої прекрасні традиції, свою рідну мову. Зберіг свій власний неповторний шлях миру, добра та розвитку, яким ішли його предки.
Як я вже зазначив на початку свого виступу, складна та багато в чому трагічна історія двох народів — українців та кримських татар — має багато спільного. В обох народів відбирали державність та рідну землю, культуру і мову, але народи вистояли. Спільно.
Ми — єдині. Ми — єдиний Український народ. Ми — громадяни єдиної незалежної і неподільної України.
І зараз в цей скрутний для всіх нас час, попри всі внутрішні та зовнішні виклики, які стоять перед нашою країною, саме зараз надзвичайно важливим є зміцнення цієї єдності — внутрішньої єдності нашого народу. Єдності, яка є запорукою нашої перемоги та майбутнього процвітання України — могутньої, демократичної, правової, європейської держави!
Вітаю, вас, друзі, зі 100-річчям першого Курултаю кримськотатарського народу!
Слава кримськотатарському народу!
Слава Україні!