Передача технікумів і коледжів на місцеві бюджети може знищити освітню інфраструктуру, внаслідок чого дедалі більше молоді виїжджатиме на навчання за кордон. Про це під час засідання профільного парламентського комітету заявив перший заступник голови Олександр Співаковський.
«Без прорахунків, без сценарію, без прогнозів ухвалення таких фундаментальних рішень, як передача цілої ланки освіти на місцевий бюджет, матиме для України катастрофічні наслідки, — вважає він. — Політика децентралізації — абсолютно правильна. Але ми маємо розуміти, де є межа і що справді можна віддати місцевим громадам. За 80 років створено відповідну освітню інфраструктуру. Чи є до неї питання? Є. Чи всюди вона ефективна? Ні. Але це не означає, що її потрібно зруйнувати».
Напередодні під стіни уряду й Верховної Ради виходили з протестами працівники цих закладів — вимагали залишити їх на державному фінансуванні. Передача навчальних закладів I—II рівнів акредитації під опіку місцевої влади має відбутися з 1 січня наступного року. До 1 червня МОН визначить перелік технікумів і коледжів загальнодержавного значення, які з вересня фінансуватимуть з державної скарбниці.
Таку «шокову терапію» посеред навчального року вже застосовували до профтехосвіти, що призвело до сумних наслідків: місцеві бюджети в окремих регіонах виявилися неспроможними їх утримувати. У результаті викладачі ПТУ по півроку не отримували зарплат, учні — стипендій, колективи зимували у неопалюваних приміщеннях і накопичили чималі борги з оплати комунальних послуг. До чого призводять непродумані рішення, з’ясувала Рахункова палата України, яка провела аудит ефективності управління майном професійно-технічних навчальних закладів державної форми власності (проінспектували діяльність 15 ПТУ у дев’яти областях за 2016 рік та п’ять місяців 2017-го). Про його результати розповів під час засідання комітету заступник директора департаменту з питань використання коштів державного бюджету в регіонах Рахункової палати Ігор Стефанюк.
«Управління майном професійно-технічних навчальних закладів, які 2016 року передали на фінансування з місцевих бюджетів, було розбалансованим і неефективним, — зазначив він. — Причина полягає передусім у розпорошенні відповідальності за управління майном, його використання та оновлення матеріально-технічної бази закладів між центральними і місцевими органами влади».
Останні кілька років уряд експериментував і змінював систему забезпечення роботи ПТУ: за словами Ігоря Стефанюка, 2014 року їх фінансували за рахунок дотації вирівнювання, 2015-го — за рахунок окремої субвенції на підготовку робітничих кадрів, 2016 року знову змінили підхід і передали на фінансування з місцевих бюджетів. «У 2017 році знову частково фінансують з державного бюджету: за рахунок освітньої субвенції (на забезпечення здобуття повної загальної середньої освіти. — Авт.) відбувається оплата праці (частини педагогічних працівників. — Авт.) і потроху почали виділяти кошти на закупівлю обладнання для модернізації», — нагадав Стефанюк.
Задекларована 2016 року в законі про держбюджет передача майна закладів профтехосвіти з державної до комунальної власності досі не відбулася, адже для цього потрібна згода обласних рад, які мають звернутися до Мінекономіки, а те, своєю чергою, підготувати відповідні розпорядження Кабміну... Внаслідок неналежної уваги центральних органів виконавчої влади до обліку нерухомого майна державних освітніх закладів та установ, до контролю за його використанням за призначенням є ризик його втратити.
Коштів місцевих бюджетів на утримання закладів профтехосвіти не вистачає, а подвійна система фінансування створює напруження в колективах через різницю в зарплатах: так, в одному з аграрних ліцеїв викладачі загальноосвітніх дисциплін щомісяця отримували в середньому на 1487 гривень більше, ніж колеги, котрі викладають профільні предмети, і мали більші надбавки за престижність праці — 726 гривень проти 31. Зарплату перших фінансують за рахунок субвенції із держбюджету, останніх — з місцевої скарбниці.
У деяких із проінспектованих ПТУ на сто відсотків зношене обладнання, а гуртожитки непридатні для використання. Виділені державою у 2016 та 2017 роках 50 мільйонів гривень для оновлення матеріальної бази низки навчальних закладів, що готують представників дефіцитних професій, «справи не вирішують», каже Ігор Стефанюк. До того ж у 2016 році ці кошти надійшли в регіони лише 16 грудня, тож п’яту частину з них просто не встигли освоїти. Крім того, торік викликав подив перелік дефіцитних професій: монтажник сантехніки, швачка-кравець-закрійник і тракторист-машиніст. Натомість у 15-ти областях роботодавці гостро відчували дефіцит електрозварників та електрогазозварників.
Анна ЛУКАНСЬКА.
ФОТОФАКТ
Біля комітетів Верховної Ради України відбулася всеукраїнська акція протесту представників малого та середнього бізнесу з усіх регіонів України, громадських активістів, представників партій та об’єднань під гаслом «Ні блокуванням! Бізнес України вимагає скасувати блокування податкових накладних!».
Фото Сергія КОВАЛЬЧУКА.
Більше фото тут — www.golos.com.ua
