Семен Гулак-Артемовський і Тарас Шевченко... Два побратими, майже ровесники, близькі земляки, між їхніми малими батьківщинами — Городищем і Керелівкою — якихось сорок верст...
Тож закономірно, що деякі експонати Городищенського музею Гулака-Артемовського пов’язані з іменем Кобзаря. Чи не найцікавіший із них — цеглина, унікальна тим, що на ній видряпано Шевченкові рядки: 

«Чи буде суд? Чи буде кара? Царям, царятам на землі?..».

У кінці 1960-х років цеглину знайшов і передав до музею школяр із села Орловець Городищенського району Петро Калюжко. Було зрозуміло, що напис зроблено на сирій заготовці, а вже потім випалено на давній Орловецькій цегельні. Слова написані із літерою ъ, що характерно для правопису до 1917 року.
Більше розповісти про свою знахідку міг би сам Петро Калюжко. Проте в Орловці він уже не живе. Колись працював тут, був лісником, далі виїхав у сусідню Кіровоградську область.
Про це розповів Іван Сторчовий, уродженець села, сусід і старший товариш Петра, нині житель Черкас. Він і допоміг відновити історію цеглини.
Розповів, що хата Петра Калюжка стояла під горою Бучихою (горами тут називають круті горби). Пагорби були усіяні цеглою — і цілою, і битою... Саме в цій місцині Петро й знайшов ту реліквію. Отже, тут стояла цегельня?..
— Так, — підтверджує Іван Трохимович. — Я змалку чув про неї. Казали, що була вона ще з Шевченкових часів. Але старожили села її уже не пам’ятали.
Те урочище нічим не різниться від інших орловецьких місць. Звичайні крутосхили, порослі перелісками і чагарниками. Тут і стояв колись немалий цегельний завод, який, за словами І. Сторчового, дав цеглу для спорудження чи не першої на Правобережжі цукроварні (1834). А також для будівництва розкішного палацу польських графів Потоцьких. Усе це давно зникло з лиця землі, знищене тутешнім людом, так би мовити, у кращих народних традиціях, як майже повсюди в Україні. Але то вже інша тема.
Напис на цеглині слід датувати серединою чи кінцем другої половини ХІХ сторіччя. Він свідчить про популярність Кобзаревого слова серед земляків.
До речі, старовинне село Орловець (перша письмова згадка — 1499-й) відоме ще й битвою гетьмана Петра Дорошенка, котрому допомагало двадцять тисяч кримських татар, з лівобережними козацькими полками, які підтримувало чимале московське військо (1674). А ще родом із села знані українські поети — батько й син, Максим і Володимир Гаптарі.

Ольга ОСИПЕНКО,
провідний науковий співробітник музею С. С. Гулака-Артемовського.

Городище Черкаської області.