Якби найближчим часом відбувся референдум щодо вступу до НАТО, то в ньому взяли б участь 64% населення, серед яких 66% проголосували б «за», 21% — проти, 14% — не визначилися. Таким є результат опитування громадської думки «Підсумки 2017 року», проведеного спільно Фондом «Демократичні ініціативи» ім. Ілька Кучеріва та соціологічною службою Центру Разумкова. Однак результати дослідження засвідчили, що відмінність у настроях громадськості в різних регіонах країни зберігається. Так, найбільша кількість прихильників членства України в НАТО на заході — 66%, а противників на сході — 62% та, зокрема, на Донбасі — 50%.

Менш категоричною є відмінність між регіонами у ставленні до євроінтеграції. Від 2014 року незмінно результати соцопитувань підтверджують орієнтацію українців на вступ до Євросоюзу. Цьогоріч «за» висловилося 59% опитаних (11% — проти). І хоча проєвропейська орієнтація переважає в усіх, без винятку, регіонах, відсоток прихильників різний: від 82% на заході (0% проти), до 37—38% на сході, Донбасі та півдні. При цьому в останніх регіонах найвищий відсоток людей, що не визначилися: відповідно 37%, 54% і 47%.

Проте є питання, в яких схід і захід разом. Так, абсолютна більшість населення України вважає себе насамперед громадянами України — 73%. Регіональна ідентифікація переважає лише у 16%.

Одноголосно українці визначилися з головною політичною подією року, яка водночас є і головним здобутком у зовнішній політиці. 48% українців вважають важливим запровадження безвізового режиму з ЄС, при цьому значущість безвізу істотно залежить від віку: серед молоді до 30 років він важливий для 64%, а серед людей, яким за 60 — для 26%.

Що стосується внутрішньополітичних проблем, то тут українці були менш оптимістичні. 74% населення вважають, що події в Україні розвиваються в не-
правильному напрямку. На доказ своєї думки вони навели такі аргументи: і досі триває війна на сході (74%), зростають ціни, а зарплати не збільшуються (50%), високий рівень корупції (47%), у людей немає впевненості в майбутньому (31%), дуже зросли комунальні тарифи (25%), країною й досі правлять олігархи (22%), реформи практично не здійснюються (22%), дуже погана медицина (20%). Водночас 21,5% населення певні, що Україна здатна подолати наявні проблеми і труднощі в найближчі кілька років (у 2016 році оптимістів було менше — 17%), 49% вважають, що це відбудеться, але в більш віддаленій перспективі.

Політиком року 10% населення, як і торік (9,5%), назвали Петра Порошенка. Далі йдуть: Міхеїл Саакашвілі (7%), Юлія Тимошенко (6%), Олег Ляшко (5%), Володимир Гройсман (5%), Вадим Рабінович (4%). Однак 43% громадян… не назвали жодної кандидатури.

Щодо результатів опитування експертів (аналітиків, журналістів, громадських діячів), то найважливішою подією року теж названо запровадження безвізового режиму між Україною та країнами Євросоюзу. До головних експерти віднесли також старт медичної та освітньої реформ, початок пенсійної реформи та пов’язане з цим підвищення пенсій. 

Найбільш негативними були визначені нещодавні атаки на Національне антикорупційне бюро України, низка подій, пов’язаних з Міхеїлом Саакашвілі, продовження військових дій на Донбасі та окупації Криму, а також нові конфліктні моменти у відносинах України з країнами-сусідами — Польщею та Угорщиною.

При цьому експерти одноголосні, що ключовим пріоритетом для української влади найближчим часом має бути боротьба з корупцією, імплементація судової реформи, створення спеціалізованого антикорупційного суду. Іншим пріоритетним напрямом діяльності мають бути економічні реформи, покликані забезпечити стійке економічне зростання та створення сприятливих умов для розвитку бізнесу в Україні.