Психологи кажуть: щоб зрозуміти проблему, її треба написати на папері. Слово «психолог» я вперше почула років у 16. Але списки обіцянок писала регулярно: дочитати до кінця «Захар Беркут», виправити четвірку з алгебри, сісти на дієту і скинути п’ять кілограмів. Відтоді списки з обіцянками змінилися. Крім «сісти на дієту» і скинути цих падлючих «п’ять кілограмів».
Тепер я ставлю реальніші цілі: вийти з Facebook і Twitter, вийти хоча б з Facebook. З Twitter теж бажано вийти. Обіцяю зробити це на вихідних. Шукаю в мережах «екскурсії вихідного дня». Розробляю оптимальний маршрут. Передивляюся завантажені фото. Не виконую обіцянку… Це — як ті «п’ять кілограмів», які конче треба скинути, але дуже їсти хочеться.
Обіцяю навчитися розбиратися в сучасному мистецтві. Щоб знайти спільну мову з шестирічним сином: «Дивися, мамо. Я намалював тебе і черепаху». «А де тут я, а де черепаха?» «Ти що, не можеш себе від черепахи відрізнити?»
Обіцяю записатися у тренажерний зал. Фізичні вправи корисні. Гіподинамія — біда XXI століття. Ну треба ж якось скинути ці п’ять кілограмів… Ціна не надихає. А чим вдома під музику погано? Тепер розумію, чому сусіди зверху щовечора стрибають через скакалку.
Обіцяю не сваритися. Коли не працює ліфт. Коли київські дороги засипало снігом. Коли київські дороги залило тим, що залишилося від снігу. Коли впала на льоду. Коли гепнулася в калюжу. Коли це сталося одночасно. Коли побачила щоденник. Коли на комп перелилася вода. Не стримую обіцянку.
Обіцяю у вихідні не читати поганих новин. Тобто взагалі не читати наших новин. Щоб не читати поганих. Вийти на природу. У парк… Знайти у своєму спальному районі парк. Або сквер. Ну, хоча б скверик... У поганих новинах теж можна знайти позитив. Вони виробляють імунітет. Бажання емігрувати. Вийти на Майдан. Ну, тут так… Краще б скверик розбили.
Обіцяю відірвати дітей від гаджетів і посадити на дієту. Щоб вони скинули хоча б по 5 кілограмів... Я не знаю, як вижити нубу проти кріпера із лакіблоків в Майнкрафті 3. Я взагалі не знаю, хто такий кріпер. Так. Я серйозно. Про що зі мною можна говорити? Обіцяю розібратися. Уважно слухаю відеоблог… Не впоралася із завданням.
Обіцяю бути стриманою і гідно приймати удари. Не кричати, не говорити погані слова. Побачила табель. Не виконала обіцянку. Кілька разів. Потім ще кілька разів. Забрала гаджети. Дістала підручники. Хто писав цю шкільну програму? Це важче зрозуміти, ніж чому нуб кріперу не товариш.
Я обіцяю не вірити обіцянкам політиків і чиновників. Щоб не розчаровуватися. Щоб мати холодну голову. Щоб сприймати будь-які новини спокійно. Не стримую обіцянку. Бо дуже хочеться повірити, що все буде добре. Що наступний рік буде кращим. Хоча він точно не буде спокійнішим. Але нехай він буде кращий. У реальному, а не у віртуальному світі. Обіцянок.

Наталя ФІЛІПЧУК.