Півтори доби перед звільненням заручників були дуже насичені подіями. Зустріч у камерах Харківського СІЗО з терористами, яких завтра звільнять. І тому вони вже зухвалі й агресивні. Ментальний поєдинок, психологічний бій із сотнею бойовиків Ірина Геращенко виграла. 4 години сну — і знову зустріч у санаторії «Зелений гай» біля Святогірська з тими, хто вчора тримав автомат під керівництвом російських інструкторів, вірніше, наглядачів, а сьогодні повернеться в Донецьк. Бойовики кричать про права людини, заявляють претензії (мають право, Україна — демократична держава), та все ж це має неприродній і дивний вигляд на нашій землі.
Літаком з Харкова до Києва прямують чоловіки, які ще кілька годин тому були у ворожому полоні.
Відомий казкар Сашко Лірник теж приїхав до Борисполя.
Українські заручники ще в полоні, але ось-ось повернуться додому.
Апофеозом цих зустрічей була ситуація в Харківському СІЗО, коли один із бойовиків крикнув Ірині Геращенко:
— А можна з вами сфотографуватись (на знімку)?
— Звісно, — відповіла Ірина Володимирівна (це теж така робота заради визволення наших).
Знімання в камері Ірина мужньо витримала. Усі емоції цієї «фотокартки на пам’ять» — у неї в очах.
Сам день звільнення заручників 27 грудня 2017 року — це вінець титанічної роботи гуманітарної підгрупи в Мінську, консолідованої співпраці СБУ, ГПУ, МВС, МЗС, судів, які розблокували процес звільнення заручників.
Це робота начальника центру зі звільнення заручників при СБУ Юрія Кочанова; Уповноваженої Верховної Ради України з прав людини Валерії Лутковської; заступника Генерального прокурора Анжели Стрижевської; Першого заступника Голови Верховної Ради України, Уповноваженої Президента з мирного врегулювання конфлікту на Донбасі Ірини Геращенко. Зміни в списках, відмови, неочікувані персони — на це швидко реагували професіонали-переговорники СБУ. Чітке, без зволікань, ухвалення рішень за участю Ірини Геращенко з її широкими повноваженнями.
Українські журналісти вперше від початку війни побували на окупованій території. Це була крута пригода. У перші хвилини, коли ми приїхали в передмістя Горлівки, хтось із натовпу наших заручників радісно вигукнув: «Слава Україні!». У відповідь гучне: «Героям слава!» (у будь-якому разі я це гаркнув щосили).
В очах чоловіків у темно-зеленій російській формі була розгубленість: «Що відбувається??? Де ми??? Що — почалось???»
Журналістам пощастило, що цього дня, окрім надто важливої і тяжкої роботи зі звільнення, обов’язки ще й керівника прес-служби виконувала саме Ірина Геращенко — високоповажний державний чиновник. І саме вона зробила так, щоб ми туди потрапили. Ірина — колишній тележурналіст і цього вже з душі не витравиш ніколи.
Голова Служби безпеки України Василь Грицак заявив, що на цей час 402 особи вважаються зниклими безвісти та такими, що перебувають у полоні. Чітко відомо про 103 особи, які утримуються в заручниках. Кількість заручників також може збільшуватися, тому що в ОРДЛО заарештовують цивільних.
Уповноважена Верховної Ради України, омбудсмен Валерія Лутковська зазначає, що процес звільнення триває. Наступний етап переговорів з обміну має розпочатися вже 10 січня.
Воля для людини — найбільша цінність і найбільше щастя. Наші громадяни її здобули. Держава їх не кинула. Так буде й надалі.
Олександр КЛИМЕНКО.
Фото автора.
Більше фото тут — www.golos.com.ua
