Різниця (у два тижні) в датах святкування Різдва -- проблема, що існує п'ять століть. Вона пов'язана з календарною реформою, ініційованою Папою Григорієм XIII.

 

Тоді на півдні Європи зміни впроваджувалися швидко, а в країнах Північної Європи затяглися до XVIII століття. Не всі розуміли, що йдеться про астрономічну реформу, а не про релігійно-конфесіональну. У Ризі жителі міста протягом чотирьох років чинили спротив велінню польського короля Баторія про перехід на григоріанський календар. Утім, суперечки в країнах Балтії не вщухають дотепер.

 

У сучасній Латвії офіційним святом з 1990-го року є католицьке Різдво. А православне -- звичайний робочий день. Ініціативу оголосити його вихідним не раз вносили до порядку денного парламенту, але її відхиляли без передачі на розгляд у комісії. За три останні скликання Сейму було шість законопроектів, що пропонують визнати православне Різдво вихідним днем.

 

У 2010 р. ініціативу партії «Злагода» з мінімальною перевагою голосів схвалили й направили на розгляд до комісії парламенту. Але далі рух зупинився. У 2012-му Сейм передав на розгляд комісіям розроблені «Партією реформ» поправки до законів, що дозволяли б людині, яка працює, отримати раз на рік оплачуваний вихідний на своє релігійне свято. Партнери по коаліції не підтримали й цю ініціативу.

 

Митрополиту Ризькому і всієї Латвії Олександру позиція парламенту незрозуміла: «Чому не дозволити один вихідний, щоб люди помолилися Богу? Чи є в цьому зло? Що більше в навколишньому середовищі молитов, то краща атмосфера. Що краще -- зло чи молитва?!» Він не погоджується з тим, що вихідний день для п'ятої частини населення завдасть значних збитків економіці країни.

 

Архієпископ лютеранської церкви Яніс Ванагс схвалює ідею про вихідний день для православного Різдва. Архієпископ римсько-католицької церкви Збігнев Станкевич також вважає, що його надання було б правильним кроком на шляху до інтеграції суспільства й поважало б індивідуальність кожної людини. Він наголосив, що вирішення цього питання не має бути політизоване.

 

Доцент факультету теології Латвійського університету Андріс Прієде згодний з думкою З. Станкевича і впевнений, що рішення знайти можна: «Ми бачимо цікаві прецеденти, коли в деяких країнах православ'я свої релігійні свята «підганяє» до нового календаря. Є також і такі ортодоксальні традиції, у яких застосовуються обидва календарі. Наприклад, в Україні, де, поважаючи свободу віросповідання, святкують два Різдва».

 

У північної сусідки Латвії -- Естонії -- ситуація складніша: кількість православних і старообрядців перевищує половину всіх віруючих, але й там вони не мають вихідного в день Різдва.

 

У Литві росіян лише близько 6%. За результатами останнього перепису населення, 51,5% їх сповідують православну віру, 11,9% вважають себе римо-католиками, 11,8% -- старовірами, 0,2% -- євангелістами-лютеранами, 0,2% -- євангелістами-реформатами. Православні ще й 0,6% поляків та 0,3% литовців, частина українців, білорусів та інші. Загалом православні становлять 4,1% від числа віруючих. Для цієї малої кількості також не встановлено офіційний вихідний день. Тому російськомовні жителі Литви часто разом із родиною відзначають католицьке Різдво.

 

Але все-таки жителі Вільнюса ініціювали альтернативний захід. 7 січня в центрі столиці відбудеться свято православного Різдва. Вперше люди зібралися біля ялинки на Кафедральній площі на святкування православного Різдва у 2012 р. Це було знаковою подією. Її ініціатор -- голова Слов'янського фонду милосердя Ольга Горшкова згадує, що сама ідея народилася спонтанно:

 

-- Тоді вперше за відсутності коштів, сцени й широкої реклами зусиллями ентузіастів було організовано свято з народними гуляннями. Свято відбулося і стало традиційним, щорічно воно проходить під знаком миру й злагоди, віри, надії і любові! Цього року свято відбуватиметься вже всьоме.

 

За підтримки громадських організацій підготовлено велику програму. На учасників «свята-2018» чекають концерти, вистави, ігри й хороводи, а на малюків -- зустріч із Дідом Морозом і Снігуркою. Глядачі стануть учасниками дійства. У концерті братимуть участь і дитячі, і дорослі колективи та виконавці. Говорячи по суті, концерти й вистави не замінять богослужінь, але захід поглибить розкол за конфесійно-етнічною ознакою.

 

Володимир СТРОЙ.

 

Рига.

 

Голос України