Згідно з рішенням Міжнародного арбітражного суду в Гаазі 29 грудня минулого року Словенія взяла під свій контроль 80 відсотків Піранської затоки в Адріатичному морі, яку Хорватія вважає дотепер своєю і не поспішає виконувати постанову арбітражу.
Хорватські рибалки на своїх човнах продовжують входити в уже словенські територіальні води, де ведуть незаконний вилов риби. У морі їх супроводжують прикордонні катери Хорватії, щоб словенські колеги не штрафували за незаконне перетинання кордону. 30 грудня словенська поліція лише спостерігала за ситуацією і не втручалася в неї, хоча мала повне право застосовувати санкції, передбачені законодавством країни. Словенія і Хорватія у район Піранської затоки стягли й додаткові поліцейські сили, що спричинило напругу в прикордонних зонах двох країн, які є членами ЄС.
Міністр закордонних справ Словенії Карл Ер’явец заявив, що Словенія регулярно реєструє всі подібні випадки й готує позов проти Хорватії до суду Євросоюзу за недотримання нею європейського й міжнародного права, а також ігнорування рішення арбітражного суду. «Хорватська поліція порушує словенський суверенітет. Неприпустимо, щоб закордонний державний орган проводив певні дії в нашому морі без дозволу. Для судового позову в нас уже багато матеріалу», -- заявив глава МЗС Словенії.
Він попередив владу сусідньої країни, що Словенія заперечуватиме проти вступу Хорватії до Шенгенської зони та Організації економічного співробітництва й розвитку (ОЕСР). "Країна, яка не знає, де її кордони, не може бути частиною Шенгену", -- заявив Карл Ер’явец.
Словенія офіційно звернулася до Європейської комісії із проханням вплинути на Хорватію і закликати її до виконання рішення Міжнародного арбітражного суду в Гаазі.
Слід нагадати: ще в липні Хорватія заявила, що відмовляється виконувати рішення арбітражу, оскільки вважає, що Піранська затока на узбережжі Адріатичного моря має бути поділена між двома країнами порівну. І вимагає від арбітражу перегляду його рішення. Мабуть, це безпрецедентний територіальний спір між двома країнами Євросоюзу. Особливо на тлі останнього офіційного обміну державними територіями між Королівством Бельгія і Королівством Нідерланди. При цьому, зазначимо, нерівноправного. Так, Голландія отримала від Бельгії 16 гектарів території, а натомість віддала лише 3 гектари. Втім, що їм ділити в єдиному й нерушимому Євросоюзі? Очевидно, в Загребі ще недостатньо перейнялися почуттям єдиної європейської родини й готові конфліктувати з Любляною через 30 відсотків акваторії Піранської затоки, що не красить Хорватію і кидає тінь на її розуміння принципів ЄС.
Ярослав СЕРГІЄНКО.
Голос України
