ПОЛТАВА:

У Полтавському краєзнавчому музеї ім. В. Кричевського відкрили виставку новорічно-різдвяних листівок, які зберігаються в його фондах. Їх доповнили ялинковими прикрасами та іграшками різних часів, предметами старовини, що здавна використовувалися нашими предками для святкових обрядів і ворожінь, а також сучасними карнавальними масками.

Серед представлених листівок є й суперсучасні в «об’ємному» 3D-форматі, виготовлені полтавським дослідником минувшини Олегом Лебединським, який захоплюється реконструкцією давніх будівель і, власне, міського середовища у віртуальному просторі. Та все-таки найбільшу зацікавленість присутніх на відкритті експозиції викликали старовинні листівки кінця ХІХ — початку ХХ століть, які передав музею знаний місцевий колекціонер

Юрій Меліхов. Усіх їх було випущено в тодішній Російській імперії та Німеччині й використовували за призначенням. На більшості збереглися не лише друковані тематичні малюнки та вітання, а й написані від руки — з побажаннями рідним, друзям, знайомим, коханим...

Найдавніший експонат — новорічна листівка, яка вийшла напередодні 1893 року. Водночас, напевно, найзмістовнішими залишаються репрезентовані тут поштівки понад столітньої давнини з малюнками відомої тодішньої художниці Єлизавети Бьом. У своїй знаменитій «дитячій» серії вона ніби устами малечі нагадувала прописні істини насамперед дорослим. Такі послання не лише додавали адресатам настрою, а й повчали, виховували...

Водночас листівки з малюнками відомих митців популяризували різдвяні обряди та народні традиції. До речі, саме для цієї серії, випущеної 1898 року, видатний художник Ілля Рєпін надав свого «Запорожця». Поштівку з цим малюнком деякі фахівці називають першою українською різдвяною листівкою. Представлено в експозиції й зразки радянського періоду, які надала співробітниця музею Ірина Мельникова (на знімку). В її родині збереглися навіть листівки, датовані сороковими роками минулого століття. Вони дорогі їхній власниці передусім як родинні реліквії. Бо вже відійшли у вічність і відправники, й одержувачі багатьох із них, а пам’ять про них залишається не тільки у спогадах.

Фото автора.