У Польщі набирає обертів дискусія стосовно українських заробітчан, яких тамтешні політики називають біженцями.
Водночас днями багато видань цієї країни активно цитували думку міністра закордонних справ України Павла Клімкіна стосовно цих припущень. Глава українського МЗС вважає, що заяви польських політиків про масовий наплив біженців з України до Польщі — це «абсолютна нісенітниця», цитує слова міністра інтернет-видання WP wiadomosci. Клімкін підкреслив «виразну різницю» між словами польських політиків та дійсністю. За його даними, нині в Польщі мешкають сотні тисяч українців. Проте протягом останніх двох років офіційно притулок отримали лише 88 з них, нагадав український дипломат. «Тож не можна говорити про якусь велику кількість осіб, які просять захисту, — переконаний Клімкін. — Сьогодні статус біженця у Польщі мають менше 200 осіб з України». Більше того, за твердженням глави дипломатичного відомства, нині українці «рятують польську економіку».
А польський телеканал TVN24 оприлюднив дані, що в Польщі понад 300 тисяч українців платять внески до фонду соціального страхування. Це, за підрахунками місцевих експертів, найвищий показник в історії. Порівняно з попереднім роком кількість українців, які роблять страхові внески, зросла одразу на 78%. Так, за підсумками третього кварталу 2017-го, внески до системи соціального страхування платили 307,8 тисячі українців, в аналогічний період 2016-го цей показник становив 172 тисячі. Як зазначається, додаткові кошти, котрі отримує система соціального страхування Польщі, допомагають у виконанні передвиборних обіцянок правлячої партії «Право і справедливість» щодо зниження пенсійного віку.
Інша українська тема, якою цього тижня цікавилися закордонні ЗМІ, — розслідування вбивства правозахисниці Ірини Ноздровської. Ця справа сприймається як показова у процесі боротьби з корупцією, розпочатому українською владою, пише New York Times. Видання присвячує статтю резонансному убивству та зазначає, що боротьба за справедливість, яку вела пані Ноздровська, стала «символом боротьби з корупцією, що глибоко вкоренилася в Україні». «Вбивство сталося у надзвичайно важливий момент, саме тоді, коли Україна вагається, який шлях обрати: довгоочікувані зміни в уряді у відповідності до західних демократичних цінностей чи повернення до радянського стилю ведення політики», — пояснює газета.
Не оминули увагою закордонні журналісти й історію про те, як у Запоріжжі священнослужитель церкви Московського патріархату (УПЦ МП) відмовився відспівувати загиблу дитину. Зокрема, про це написала впливова британська газета The Guardian. У матеріалі зазначається, що така відмова продемонструвала релігійне розділення у християнській країні. Нагадаємо, священик церкви Московського патріархату Євген Молчанов відмовився відспівувати дворічного малюка, який трагічно загинув 31 грудня у Запоріжжі, через те, що дитина була хрещена у церкві Київського патріархату.
Впливове економічне видання Financial Times спробувало провести паралелі між «Брекзіт» і Угодою про асоціацію Україна—ЄС. «Хоча географічно Україна та Велика Британія знаходяться далеко одна від одної, стосовно відносин з ЄС вони можуть стати набагато ближчими. Йдеться про Угоду про асоціацію Україна—ЄС, підписану між Києвом та Брюсселем у 2014 році. Вона може стати в нагоді Лондону у світлі «Брекзіт». Документ має на меті тісне партнерство, що може підійти Британії та ЄС найближчими роками», — припускає газета. Видання вказує на наявність аналізу угоди, який провела співробітниця центру досліджень торгівлі Університету Сассекса Еріка Сижчак. Автор зазначає, що документ не передбачає участі в спільному ринку чи митному союзі ЄС, проте забезпечує широкий доступ до його товарів та послуг. Окрім цього, угода спонукає до тісної співпраці між її учасниками.
