Нинішні консультації щодо формування нового уряду країни німці називають політичним марафоном, якого Конституція ФРН і не передбачала, і не знала досі. Адже після парламентських виборів 24 вересня, навіть після заяви глави Соціал-демократичної партії Німеччини (СДПН) Мартіна Шульца про перехід в опозицію Ангела Меркель, яка очолює альянс Християнсько-демократичного союзу (ХДС), заявила, що країна матиме уряд ще до різдвяних свят. Хоч уже тоді було очевидно, що «склеїти» коаліцію, до складу якої мало увійти непоєднуване «утворення» — консерватори, ліберали та «зелені», буде якщо неможливим, то вкрай складним завданням. Так і вийшло: партії з надто різними для спільної роботи поглядами і намірами не змогли домовитися.

Тож Ангела Меркель з її правлячим блоком ускочила в політичну кризу, вихід з якої начебто намітився наприкінці минулого тижня після п’ятиденних переговорів, а на закінчення ще й майже цілодобової роботи, результатом якої стала угода на 28 сторінках. Утім, про перемогу поки що зарано говорити, оскільки ці домовленості мають затвердити з’їзди партій-партнерів. І якщо проблем з цим у ХДС/ХСС не буде, то чимало соціал-демократів, їхніх виборців, які проти такого альянсу, збунтувалися. А лідер молодіжного крила СДПН навіть вирушив у тур країною під гаслом: «Ні — GroKo!» (GroKo — скорочено «велика коаліція»).
Справді, не тільки експертам, а й пересічному громадянину важко збагнути такий «шпагат» правлячої верхівки СДПН, яка після перебування у великій коаліції під час минулорічної передвиборної кампанії нещадно критикувала своїх партнерів — блок ХДС/ХСС і Меркель, зокрема, за прорахунки і у зовнішній, і у внутрішній політиці, вимагаючи оновлення та сучасніших підходів у подоланні викликів. Тож теперішнє рішення соціал-демократів про входження у ту саму воду ще раз викликає і подив, і нерозуміння не тільки однопартійців, а й виборців.
Цілком зрозуміло, що для Меркель вочевидь не залишилося вибору, тож вона пустила в хід такий само арсенал, з допомогою якого політики здебільшого знаходять собі прихильників. Для виборців начебто й хороша новина: країна одержує новий стабільний уряд, який ще ніколи досі не починав роботу з такими великими грішми, як нинішні переговірники. Претенденти на більшість у парламенті обіцяють подарунок пенсіонерам: зменшення страхових внесків у пенсійний фонд, а мінімальна пенсія, за умови 35-річного стажу, до 2025 року становитиме 880 євро. Пенсії нинішніх пенсіонерів не залежатимуть від інфляції. Допомога на кожну дитину зросте на 25 євро, а сім’я з двох дорослих та двох неповнолітніх, чий річний дохід становить 45 тисяч євро, додатково отримає ще 280 євро. Що-правда, уряд не здійснюватиме податкової реформи, на яку очікували, адже працюючий громадянин нині сплачує 40% різноманітних податків, а про великий бізнес годі й казати.
Певних компромісів дійшли потенційні коаліціянти у питанні мігрантів: їхня кількість не може перевищувати 220 тисяч на рік, а охочих з’єднатися з родинами не може бути більше як одна тисяча на місяць. Проте навіть ті, хто підтримує такі кроки, незадоволені: на біженців передбачається спрямувати більше коштів, ніж, приміром, на потреби… освіти.
Але, як розмірковує оглядач видання «Більд», такі обіцянки — водночас і погана новина: ці гроші, якими зараз політики намагаються задобрити, чи то пак — купити виборців, не з партійної кишені консерваторів чи соціал-демократів. Це — гроші платників податків, якими заповнені податкові каси. Чому канцлер відчинила цю «скриньку» саме тоді, коли йдеться про її політичне виживання?  А платники податків мають слухняно радіти, що їх «обдарували»… їхніми ж грішми. Чи партії, які кинули таку наживку, сподіваються, ніби виборці не помітять цей трюк?
Новий уряд Німеччині обіцяють уже до наступного Великодня. Які політики до нього ввійдуть — стане відомо після переговорів у наступні місяці. Оглядачі спостерігають за інтригою, яку чимало хто з них же назвав «непристойною»: чи прийме лідер СДПН Мартін Шульц можливу пропозицію Меркель щодо посади віце-канцлера та міністра закордонних справ? Адже ще дуже недавно заявляв, що не бачить себе в кабінеті Меркель. Утім, він і про неможливість участі СДПН у великій коаліції теж заявляв…
Тим часом член парламентської групи опозиційної партії «Альтернатива для Німеччини» Рональд Хартвіг, погоджуючись, що краще мати будь-який уряд, ніж не мати його взагалі, прогнозує, що країна одержить поганий кабінет. Адже впродовж останніх чотирьох років суспільство спостерігало скочування вниз у багатьох сферах, каже він, і поки та само коаліція правитиме далі, то навряд чи вона довго протримається…

Наталія ПИСАНСЬКА.