Минулотижнева реконструкція польського уряду збіглася з візитом його керівника Матеуша Моравецького до Брюсселя та першою за понад два роки правління партії «Право і справедливість» конструктивною зустріччю голови Ради міністрів Республіки Польща з керівництвом Європейської комісії. Ця зустріч, яка відбувалась на запрошення керівництва ЄК, і підсумкові заяви за її результатами дали підґрунтя для активної дискусії політиків і політологів щодо тенденцій у двосторонніх польсько-євросоюзівських відносинах: «відлига» чи «перезавантаження»?

 

Розмова відбувалась за вечерею у двох форматах. Спочатку «2 на 2» і тривала понад дві години -- з польського боку прем’єр Матеуш Моравецький і заступник міністра закордонних справ Кароль Шиманський та президент і віце-президент ЄК Жан-Клод Юнкер і Франс Тіммерманс з боку ЄС. Нагадаємо, що останній ще в січні 2016 року був визначений Єврокомісією головним відповідальним за переговори у рамках процедури вивчення ЄК стану дотримання офіційною Варшавою принципів верховенства права та підготовку за їх результатами висновків стосовно того накладати чи не накладати на Польщу санкції. А після цього відбулася кільканадцятихвилинна зустріч Моравецький--Юнкер віч-на-віч.

 

Обидві сторони після зустрічі хвалили «добру хімію» та «конструктивну атмосферу». При цьому польський прем’єр в ході зустрічі «не задекларував жодних поступок і очікуваної ЄК відмови від останніх змін» у системі польської судової влади (йдеться про зміни регулювань щодо Вищої ради юстиції та Верховного суду) та «дуже чітко» представив аргументацію офіційної Варшави стосовно цієї реформи, переконуючи співрозмовників, що вона дотримується основоположних принципів ЄС. Проте з оцінки М. Моравецьким результатів зустрічі не можна зробити висновку, що йому вдалося переконати президента Єврокомісії у слушності польських аргументів: «Важко, щоб під час такої зустрічі реакція другої сторони була принципово відмінною від тієї, яка була раніше». Але водночас він наголосив, що «представлення державних інтересів і підходів до органів правосуддя знайде розуміння Брюсселя, Єврокомісії та інших євросоюзівських інституцій». Моравецький і Юнкер у спільному комюніке заявили про те, що «продовжать дискусію з цих питань», яка «має дати прогрес до кінця лютого». Наступна зустріч відбудеться в Брюсселі у лютому при нагоді наступного засідання Європейської Ради. Окрім того, керівник польського уряду задекларував, що «старатиметься розмовляти з Юнкером при нагоді кожного візиту до столиці ЄС».

 

Проте верховенство права не було єдиною темою переговорів. Обговорювались питання, щодо яких на лінії Варшава--Брюссель є спільна зацікавленість: майбутнє ЄС і позиція Польщі у спільноті, нова довгострокова фінансова перспектива після 2020 року, а також євросоюзівська політика щодо внутрішнього ринку, єдиного ринку цифрових даних, енергії та міграції. Варто зауважити, що при обговоренні міграційного питання глава польського уряду, за його словами, порушив також «проблему російсько-української війни, яка призвела до того, що ми (Польща. -- Ред.) маємо понад 1 мільйон людей з України, які у величезній більшості є працівниками, які мігрують у пошуках роботи; але навіть при дуже жорстких підходах до статистичних даних, щонайменше кільканадцять, кілька десятків тисяч (...) -- це особи з охоплених війною територій, без даху над головою, типові біженці з території східної України».

 

Опозиція в Польщі переконана, що «Моравецький нічого не добився у Брюсселі, а пропоновані наступні переговори є нічим іншим, як постановкою офіційній Варшаві ультиматуму, щоб та здійснила реальні зміни, а не відтягувала в часі переговорів». Нагадаємо, що у грудні 2017 р. Єврокомісія направила до Ради ЄС подання стосовно ухвалення офіційної декларації про «відчутний ризик» порушення норм верховенства права в Польщі та про затвердження рекомендацій Ради ЄС для офіційної Варшави щодо виправлення ситуації. Це перший крок в рамках статті 7.1 Договору про ЄС.

 

Натомість коментатори від партії влади переконують, що в питаннях реформ та міграційної політики М. Моравецький «не відступить ні на крок, оскільки з цих питань він має чіткі директиви Ярослава Качинського, партії та польської громадської думки» і «тут не може бути й мови про жоден компроміс». Кароль Шиманський, який супроводжував прем’єра в Брюсселі, однозначно заявив: «Не може бути й мови про те, що хтось відмовляється від своїх позицій, і ні в кого не повинно виникати сумнівів, що наші інтенції залишаються незмінними». Водночас урядовець наголосив: можливо, що зараз особливо добрий момент, щоб розпочати серйозні переговори, бо розвиток ситуації в ЄС може піти на шкоду також Брюсселеві, адже «європейський проект нині не у найкращій кондиції».

 

Як не дивно, в подібному руслі, хоча й з абсолютно відмінним набором аргументів, висловився також президент Європейської Ради Дональд Туск, якого критично налаштовані щодо колишнього польського прем’єра ЗМІ вже охрестили «поганим поліцейським». В інтерв’ю під назвою «Поспішаймо любити ЄС» недвозначно «натякає», що нинішня правляча верхівка може довести до «польекзіту», бо «не почувається комфортно» в євросоюзівських структурах, які «обмежують всевладдя правлячої партії».

 

Незалежні політологи наголошують, що важко було б очікувати перелому вже після першої зустрічі, але також вважають: попри персональні зміни в польському уряді, нинішня офіційна Варшава не піде на дискусію стосовно питань, які твердо відносить до категорії внутрішніх проблем суверенної Польщі та всіляко намагатиметься відтягувати негативні рішення керівних органів спільноти, аби знайти собі союзників серед країн-членів ЄС та у Європарламенті.

 

На роль такого союзника позиціонують, зокрема, головуючу в Раді ЄС Болгарію. Прем’єр Бойко Борисов після інавгурації головування його країни в Раді ЄС заявив, що «він сам і президент Ради ЄС, який належить до тієї ж політичної сім’ї, Європейської народної партії, мусять залишатися нейтральними і безсторонніми» стосовно Варшави. Водночас Б. Борисов висловив надію, що процедура згідно зі ст. 7 Договору про ЄС стосовно Польщі «не зайде настільки далеко, щоб треба було проводити голосування у Раді ЄС», бо «це був би дуже небезпечний прецедент».

 

Слова запевнення в «об’єктивізмі та приязному ставленні» офіційної Софії у справі застосування щодо Польщі ст. 7 почув у столиці Болгарії у понеділок під час свого першого закордонного офіційного візиту польський міністр закордонних справ Я. Чапутовіч від своєї болгарської візаві (яка є і віце-прем’єром уряду) Є. Захарієвої. Остання також додала, що позитивно оцінює представлені її польським колегою плани Варшави щодо діалогу з країнами-членами та Радою ЄС, спрямовані на зближення позицій сторін.

 

Сьогодні польський міністр закордонних справ зустрічається зі своїм німецьким колегою З. Габріелем. І, як повідомив Чапутовіч, він попросив про зустріч наступного понеділка у Брюсселі віце-президента Єврокомісії Тіммерманса.

 

Тим часом у Європейському парламенті не виключають припинення роботи над поданням про застосування стосовно Польщі процедури згідно зі ст. 7, аби «не дублювати» в цьому питанні Європейську комісію, яка запустила цей механізм 20 грудня 2017 р.

 

Іван КОЗЛОВСЬКИЙ.

 

Варшава.

 

Голос України