ЗАКІНЧЕННЯ. ПОЧАТОК ДИВ. У №№9,10 (6764, 6765) ЗА 16, 17 СІЧНЯ 2018 РОКУ.

Будь-які макроекономічні показники, які розраховані на підставі статистичних даних, поза сумнівом, є цікавими, але у зв’язку зі значною тінізацією економіки України (50% і більше) не можуть бути об’єктивними. Тож будь-який прогноз чи планові показники можуть вагомо відхилятись від бажаних значень як в один бік, так і в інший.

Ще в своїй кандидатській дисертації я дійшов висновку, що будь-які дії будуть системними лише в тому разі, коли вдається отримати наперед прогнозований результат. Оскільки в країні немає того економічного зростання, про який нам постійно говорять, рівень довіри до владців є низьким, міграція населення за межі країни в пошуках кращої долі зросла.
Спробую пояснити на простому прикладі. Давайте уявімо виробництво молока на прикладі ланцюга. Кожна його ланка — це якийсь виробничий процес: підготували грунт під посів кормових культур, посіяли, зібрали, привезли на ферму силос, роздали коровам, подоїли, реалізували молоко, отримали кошти. Тепер викресліть будь-яку ланку і ви не отримаєте коштів, причому у правильно вибудовуваному ланцюгу немає значення чи не подоїли корів, чи не виростили корми, чи не довезли їх до ферми — результат один, кошти недоотримані.
Пам’ятаєте, як створювалася Національна поліція в Україні? Красиві хлопці та дівчата, камери на грудях, принциповість у головах і головне — бажання працювати, але це була лише одна ланка в ланцюгу правопорядку. Відсутність реформ у райвідділах і особливо прокуратурі призвело до того, що сьогодні патрульні поліцейські на дорогах (чи, може, це не вони) вже без відеокамер, а своїми діями все більше схожі на не реформованих даївців. До них особисто претензій немає, оскільки їх поглинула інша система і знадобився всього лише рік для того, щоб вони зрозуміли — не вирішиш на місці, порішають під наглядом прокуратури у райвідділі. Звідси ж і суди над невинуватими та безвідповідальність винуватих. Проста заміна одних керівників на інших нічого не дає і дати не може, лише цього замало.
Ще раз наголошую, що будь-які урядові рішення повинні мати системний характер — і це перша і головна умова успішного реформування країни.
Другим кроком має стати доступ до інформації. Громадськість повинна знати, хто сплачує скільки податків. На превеликий жаль, я, як депутат, як науковець протягом трьох років не можу отримати навіть інформацію на рівні району, хто скільки сплачує податків на 1 га ріллі в районі, щоб проаналізувати стан справ. Тобто потребує зміни Закон «Про доступ до публічної інформації», за який ховається РДА.
Поза сумнівом, потребує змін Закон «Про звернення громадян», оскільки він дозволяє ганяти українця роками по великому колу.
Наступний етап реформування має привести до ліквідації державних адміністрацій та передачі влади на місцях виконкомам органів місцевого самоврядування. Також земля за межами населених пунктів повинна бути передана законному власнику, а саме сільським та селищним радам. До речі, про це всі говорять, але закону немає.
Усього в країні понад 60 млн га землі, з яких понад 70% (42 млн га) — земля сільськогосподарського призначення, розташована за межами населених пунктів. З них 32 млн га розпайовані, проте ще 10,5 млн га — досі державні.
Суттєва частина цих земель перебуває у межах об’єднаних територіальних громад, проте вони не можуть ними розпоряджатися. Замість них землею розпоряджаються центральні органи влади і в цьому також є чиясь зацікавленість.
Так, розбиваючи ланки в ланцюгу беззаконня, можна за короткий строк вибудувати в Україні демократію Європейського рівня.
З метою виведення з тіні економіки та бізнесу спочатку необхідні зрозумілі та прості правила гри, а потім контроль з боку фіскальної служби та виконкомів місцевих рад, так як останні, з метою наповнення свого бюджету, можуть швидко з’ясувати, хто і чим у них займається на території. Крім того, необхідно відновити довіру громадськості до органів влади, а задля цього менше говорити з екранів телевізора, Інтернету та газетних шпальт не правди, а те, що говориш, підтверджувати фактами. Щодо боротьби з корупцією нагадаю вислів сінгапурського прем’єр-міністра Лі Куан Ю, країни, яка фактично подолала корупцію: почніть з того, що посадіть трьох своїх друзів. Ви точно знаєте, за що, і вони знають, за що також. Чудовий план дій.
Щодо аграрного сектору економіки — необхідна зміна порядку надання державної підтримки сільгосптоваровиробникам і розрахована вона повинна бути в першу чергу на підприємства, в обробітку яких перебуває від 800 до 4000 га, про що я вже казав раніше. Потребує корегування законодавство (у тім числі й податкове) щодо діяльності малих виробників та агрохолдингів, і особливо пайовиків — індивідуалів, які мають змогу легко ухилятися від обліку та сплати податків.
Кінцевою метою будь-якої демократичної держави є побудова соціального ринкового господарства. Україна потребує швидких змін на основі інституціональної теорії, оскільки важко не погодитися з Нобелівським лауреатом Р. Коузом, який наголошував на відірваності від життя теорії, і те, що вивчається, казав він — є системою, яка живе в розумі економістів, а не в дійсності. І для України це є актуальним та на часі.
Об’єктивні процеси, які відбуваються сьогодні у розвитку аграрного виробництва як ключової підсистеми зміцнення безпеки України і утвердження нашої держави як ключового глобального гравця на ринках сільськогосподарської продукції в світі, зумовлюють виникнення проблем, які потребують розв’язання шляхом побудови ефективної системи регулювання та дієвих механізмів її подальшого розвитку.
На запитання у чому секрет перетворень агрофірми імені Т. Г. Шевченка, відповів би так: перш за все вирішення будь-яких проблемних питань необхідно починати з себе, тобто іншими словами, якщо щось не виходить або не спрацьовує, у першу чергу винен я, і тільки потім всі інші та зовнішні фактори. При такому підході до вирішення виробничих і соціальних питань спеціалісти господарства ставлять перед собою високі цілі — формується команда однодумців і головне — є результат.

Олег СУПРУН,
депутат Харківської обласної ради,
доктор економічних наук,
професор ХТЕІ КНТЕУ,
заслужений працівник сільського господарства України,
директор СТОВ АФ імені Т. Г. Шевченка 
Вовчанського району Харківської області, 
юрист.