Як стверджує керівництво Всеукраїнської благодійної організації «Український фонд культури», котра у квітні минулого року, ще за життя свого беззмінного голови й одного з фундаторів Бориса Олійника, відзначила 30-літній ювілей, 31 грудня 2017 року сталося рейдерське захоплення приміщення, розграбування майна УФК, фальсифікація документів та шахрайство. Саме це було темою прес-конференції, що відбулася у вівторок у приміщенні Національної спілки журналістів України.

Присутнім на заході членам правління, працівникам фонду, представникам культурної громадськості Києва та кільком журналістам нинішній голова правління фонду Олександр Бакуменко зачитав заяву, в якій викладено його бачення ходу подій, що третій тиждень поспіль розгортаються довкола фонду, і за якими з тривогою спостерігає культурна спільнота країни.

За свідченням пана Бакуменка, «31 грудня 2017 року рано-вранці група невідомих осіб на чолі з громадянином Лосіхіним Олегом Олеговичем і Булаєвим Дмитром Вікторовичем незаконно вдерлися та захопили приміщення

Всеукраїнського благодійного фонду «Український фонд культури імені Бориса Олійника за адресою: м. Київ, вулиця Липська, 16а». При цьому були «зламані та замінені замки в усіх кабінетах, де зберігаються майно й культурні цінності УФК, була виставлена з невідомих осіб охорона», яка не допустила у приміщення нікого з керівництва УФК, що прибуло туди, «дізнавшись про напад на Фонд».

Як наголошує голова правління фонду, викликаній поліції жодних документів, що підтверджують законність перебування в УФК Лосіхіна О. О. з групою невідомих, той не надав.

Окрім цього, керівник фонду стверджує, що Олег Лосіхін та Дмитро Булаєв, колишні, на той час працівники фонду, сфальшували протокол засідання членів правління від 27 грудня 2017 року, яким делегували Олегу Лосіхіну, як заступнику голови правління УФК, повноваження голови з 29 грудня 2017 року на період відпустки Бакуменка О. Д.

Спільником цього нібито фальшування документів Бакуменко називає також колишню головну бухгалтерку УФК Зубкову Олену Іванівну. На підставі цього протоколу Лосіхін О. О. вніс зміни у Держреєстр Печерської РДА, за котрими тепер тимчасово виконуючим обов’язки керівника УФК є саме він. Бакуменко стверджує, що у відпустці  не був, ні в якому засіданні 27 грудня участі не брав і протокол не підписував. За його заявою про рейдерське захоплення Печерським РУ поліції в м. Києві зареєстроване кримінальне провадження № 2018100060000019. А з 12 січня 2018 року, що підтвердив присутній на прес-конференції правник «Правого сектора» Віктор Захарченко, на прохання керівництва УФК, у приміщенні фонду перебувають представники цієї організації, котрі покликані, аби перешкодити вивезенню майна, цінностей, документів, що нібито тривало від початку року.

Доповнили виступ Олександра Бакуменка його заступник з правових питань Анатолій Гай та з творчих питань Микола Шелест. І якщо експресивність гнівної промови Анатолія Гая зашкалила аж до погроз на адресу присутньої колишньої членкині правління фонду Валентини Єфремової «покликати наряд поліції і виставити із зали» або «Правий сектор» зараз під руки винесе» через те, що пані наважилася поставити уточнююче питання, то у виступі Миколи Шелеста присутніх було ознайомлено з детальним списком того, що начебто щезло з кабінетів фонду. Починаючи від сейфа з документами і нагородами, комп’ютера, двох моніторів, принтерів і завершуючи вмістом шаф. Пропало все, стверджує пан Шелест...

Певно, справді час прес-конференції був обмежений, бо не відбулося традиційного для такого формату зустрічей спілкування у режимі питання-відповідь. А питань виникло багато. До обох сторін конфлікту.

Нам вдалося поспілкуватися телефоном з другою стороною конфлікту — з Олегом Лосіхіним, колишнім юристом УФК, котрий офіційно працює у фонді з червня 2017 року і який зараз перебуває у приміщенні фонду як в. о. голови правління і категорично відкидає усі звинувачення на свою адресу. Він наголошує, що має документи, які підтверджують його слова. Висуваючи свої претензії до, на його думку, колишнього керівника УФК Олександра Бакуменка, Олег Лосіхін звинувачує того нібито у перевищенні повноважень, неефективному менеджменті, через який приміщення фонду перебуває у занедбаному стані. А також вважає, що результати роботи фонду за період управління паном Бакуменком потребують детального аналізу.

За заявою Олега Лосіхіна з приводу незаконного звільнення у листопаді 2017 року Дмитра Булаєва, який у фонді відповідав за міжнародні зв’язки, в ЄРДР зареєстроване кримінальне провадження № 12017100060006319 від 11 грудня 2017 року і готуються ще кілька позовів.

Але, як виявилося у ході прес-конференції у НСЖУ, цей конфлікт має ще й третю сторону. На заході були присутні представники колишніх членів правління Українського фонду культури, зокрема Михайло Шевченко, Валентина Єфремова, які активно працювали у фонді від часу його створення, та Олеся Білаш, котра з березня 2015 року до грудня 2016-го була заступником Бориса Олійника й особисто передавала справи Олександру Бакуменку, коли той прийшов у фонд на її місце. Вони мають що сказати, та слова їм не надали.

І ці культурні діячі, категорично не підтримуючи жодну з двох сторін, стверджують: те, що відбувається нині — закономірно. Адже чи не сам пан Бакуменко «відкрив скриньку Пандори у січні 2017 року», коли він, за їхніми словами, разом з Анатолієм Гаєм сфальшував протокол неіснуючої конференції, на якій було переобрано членів правління?»

Отже, поки що відповідей на питання «що ж діється в Українському фонді культури, яку справжню мету переслідують фігуранти справи, хто за цим стоїть?» немає. Її даватиме суд. І покаже час. А зараз під загрозою існування унікальної фундації — зі своєю історією, величезними надбаннями й покликанням — Українського фонду культури імені Бориса Олійника.

«Голос України» інформуватиме своїх читачів про перебіг подій. Далі буде.