Співробітники Інституту історії Національної академії наук України, Інституту соціології НАНУ, Інституту теоретичної фізики НАНУ, Інституту філософії НАНУ та інших наукових установ, викладачі вишів, аспіранти і студенти провели пікет під стінами президії НАНУ, яка саме зібралася на своє засідання. У руках активістів плакати з написами «Президіє, де прозорий розподіл фінансування?», «Президія НАНУ фінансується на 130%, а інститути на 50—60%», «Корпоративна корупція вбиває науку». Пікетувальники, серед яких відомі учені не лише в Україні, а й за її межами, вимагають негайних реформ в академії наук.

На знімку: під час акції протесту під стінами президії НАНУ.

Фото Георгія ЛУК’ЯНЧУКА.

Науковці заявляють про непрозорий розподіл бюджетного фінансування на проведення фундаментальних та прикладних досліджень на цей рік. Про це йшлося і на прес-конференції, скликаній напередодні науковцями в УНІАН. Промовці зазначали: фінансування наукових установ здійснюється безвідносно до результатів наукових досліджень, що «демотивує науковців, виштовхує талановитих представників технічних наук шукати кращої долі за кордоном, відвертає від науки молодь, зводить до нуля імідж науки в суспільстві». «Скільки не працюй, не роби відкриттів, а отримуватимеш стільки, скільки вирішить чиновник», — каже доктор історичних наук Віктор Брехуненко.

Учені наголошують: «Установи протягом останніх років фінансувалися на 0,5—0,7 ставки залежно від установи, а президія завжди мала бездефіцитний фонд заробітної плати. Розподіл фінансування на 2018 рік — це вже вершина цинізму з боку президії НАНУ. В той час, як науковцям пропонується фінансування на рівні 0,5—0,8 від посадового окладу, тобто неповний робочий тиждень, президія «вибила» собі в уряду окремим рядком фінансування додатково 18,966 млн грн до тих повних зарплат і ставок, які в них були в 2017 році».

На практиці це означає, що співробітники наукових академічних інститутів нерідко отримують заробітну плату, меншу за офіційну мінімальну, тоді як «чиновники від науки» в рази більшу. Учені ще раз підкреслюють, що Законом України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» фінансування НАН України збільшено на суму, яка дозволяє перевести співробітників усіх установ на повний робочий тиждень, але, за попередніми відомостями, для більшості інститутів визначаються суми, які змушують знову встановлювати для співробітників неповний робочий тиждень.

«Наш Інститут (Інститут української археографії та джерелознавства імені М.С.Грушевського НАНУ. — Ред.) одним із перших пройшов експертне оцінювання за новою методикою і був визнаний ефективною науковою установою, — каже директор установи доктор історичних наук Георгій Папакін, — але ми на початку січня отримали такі обсяги фінансування, котрі забезпечують лише 60% ставок».

При цьому особливо цинічним є те, що адресовані до уряду вимоги стосовно збільшення видатків на НАНУ президія постійно мотивувала турботою саме про бездефіцитний фонд зарплатні науковців. До того ж, кажуть учені, президія порушила Галузеву угоду, укладену між НАНУ і профспілкою, за якою у першу чергу має бути забезпечена стовідсоткова виплата зарплатні співробітникам НАНУ.

«Нещодавно президія НАНУ озвучила плани на фінансування великих інфраструктурних проектів для забезпечення експлуатаційних витрат ядерної установки «Джерело нейтронів» — 45,7 млн грн та реконструкції гідротехнічних споруд і проведення благоустрою в пониззі річки Кам’янки — 75 млн грн, — каже Георгій Папакін. — А чи буде ефективно експлуатуватися ця інфраструктура, якщо в ННЦ «Харківський фізико-технічний інститут» та НДП «Софіївка», де реалізуються проекти, буде запроваджено режим неповної зайнятості?»

Під час прес-конференції її учасники розгорнули стенд зі своїми науковими виданнями, що побачили світ за кілька останніх років. Тут представлено 40 книжок, які, за словами авторів, вийшли їх власним коштом чи коштом благодійників, а не за бюджетні гроші.

Доктор історичних наук, професор, народний депутат України першого скликання, співробітник Інституту українознавства МОН Арсен Зінченко звернув увагу і на жалюгідний стан Національної бібліотеки Вернадського, що є головним науково-інформаційним центром держави. «Науковці тут майже не працюють, бо фонди не поповнюються, зараз там страшенна холоднеча», — зазначив він.

До обговорення проблем реформування вітчизняної науки, «без якої Україна перетвориться на бананову республіку», під час пікету на сходах президії НАНУ долучилися заступник міністра освіти і науки Максим Стріха, який закликав науковців активніше генерувати нові ідеї, кандидат філософських наук Едуард Юрченко, доктор історичних наук Тарас Чухліб.

Науковці вимагають оприлюднити на веб-сайті НАН України повні штатні розписи президії НАНУ та всіх наукових установ і покласти в основу розподілу бюджетних коштів на цей рік результати наукової діяльності установ.

Також учені звертаються до антикорупційного бюро і прокуратури з вимогою провести повний аудит діяльності НАНУ за останні 5, а то й 10 років. У разі невиконання цих вимог вони залишають за собою право продовжувати захищати свої законні права та апелюватимуть до політичних структур і громадськості.