У неділю в Берліні завершує роботу щорічний, один з найбільших у світі, сільськогосподарський ярмарок «Зелений тиждень», який відбувається вже 83-й раз. У ньому взяло участь 1660 фахівців із 66 країн. З їхнім доробком ознайомилося понад 400 тисяч відвідувачів! Країною-партнером цього разу була Болгарія.

 

На знімках:

 

 

 

 

 

сюжети «Зеленого тижня».

 

Міністр сільського господарства ФРН Крістіан Шмідт, зазначивши, що в експозиції представлено найновіші досягнення світової аграрної галузі, назвав, зокрема, виставку харчової промисловості «великим накритим столом». І справді, розповісти про ярмарок так, щоб «по бороді не потекло», неможливо! Причому йдеться не лише про смаколики, якими країни-учасниці пригощали гостей, а й про різноманітні засоби, котрі сприяють підвищенню ефективності аграрної галузі та полегшенню праці тих, хто трудиться у ній.

 

Утім, далеко не всі сприймають ярмарок саме так: після його відкриття 33 тисячі протестувальників з усіх земель ФРН прибули, щоб заявити про незгоду з аграрною політикою Німеччини, яка дозволяє глобалізацію сільськогосподарського бізнесу та агроконцернів, котрі витісняють з ринку дрібні фермерські господарства -- виробників натуральних продуктів харчування у сприятливих умовах. Зокрема, вони вимагали від майбутнього нового уряду вжити заходів, які б заборонили застосування гербіциду гліфосат, котрий хоч і полегшує боротьбу з бур’янами, але шкодить довкіллю.

 

Україна також була присутня на ярмарку, але без власної… експозиції -- делегацією, очолюваною першим заступником міністра, виконувача обов’язків міністра агрополітики Максимом Мартинюком. Він пообіцяв, що наступного року на «Зеленому тижні» неодмінно буде відкрито український національний стенд.

 

Утім, тисячі відвідувачів ярмарку все-таки дізнаються про нашу країну, попри те, що вже кілька років поспіль її національний стенд тут відсутній. Дівчата в національному вбранні закликають їх поласувати українськими стравами! Цього разу -- варениками з Полтавщини, козацькими наїдками (за рецептами XVII століття), морепродуктами з Одеси, рибним шашликом із Херсона, шинкою з Вінниці, львівським сирником та пирогами, делікатесами з Києва та ще багато чим. І це «свято живота» відбувається у супроводі живої української музики та співу.

 

Я побувала в цьому «нашому» ресторані, і стверджую: саме так готують в Україні. Але цього разу ліпили вареники та готували інші наїдки… німецькі кухарі! Тутешня фірма Germol GmbH скористалася «відсутністю присутності» українських умільців, і сама взялася за справу з повним її знанням. Святе місце порожнім довго не буває…

 

Наталія ПИСАНСЬКА.

Фото автора.

 

Берлін.

 

Голос України