6,6 мільйона українських родин отримали допомогу на оплату комунальних послуг на цей опалювальний сезон. Із них 5,8 млн — житлові субсидії і 800 тисяч — субсидії на тверде паливо. Варто зазначити, що кількість субсидіантів зменшилася, адже на січень 2017-го їх нараховувалось 7,5 мільйона. У проекті бюджету на 2018 рік на субсидії заплановано 55 мільярдів гривень.

Нагадаємо, що восени отримали «живі» гроші громадяни, які зекономили на індивідуальному опаленні газ (еквівалент 100 куб. м, або фактично 700 грн) чи електрику (еквівалент 150 кВт.год, або 135 грн). Тепер в Україні стартував новий етап реформи — монетизація субсидій. Вона передбачатиме три етапи:

1. Монетизація розрахунків за субсидіями на рівні підприємств—надавачів послуг.
2. Підготовка системи до здійснення монетизації субсидій на рівні домогосподарств (створення необхідної інфраструктури, єдиного реєстру та бази даних субсидіантів та їхня верифікація тощо).
3. Монетизація субсидій на рівні домогосподарств.

Метою цих змін називають перехід на прозорі та своєчасні розрахунки «живими» коштами за субсидіями між державою та виконавцями послуг.

Монетизація субсидій передбачає низку нововведень у розрахунках за субсидіями:
— розрахунок безпосередньо із Казначейства без будь-яких протоколів;
— чіткі строки проведення розрахунків за субсидіями (до 24 числа);
— самостійний вибір виконавцями послуг постачальника енергоносіїв і розрахунок «живими» коштами від субсидій;
— прозоре нарахування субсидій за фактичним обсягом.

Що зміниться

За великим рахунком, громадяни на першому етапі особливих змін не відчують, оскільки вони стосуватимуться лише постачальників послуг, а не домогосподарств. А от якщо цей перший етап пройде вдало, тоді переваги монетизації відчують споживачі на другому та третьому етапах.

На першому етапі планують встановити прямі взаєморозрахунки із суб’єктами господарювання та перераховувати субсидії за фактично спожиті ресурси, а не згідно з нарахованими субсидіями відповідно до соціальних стандартів.

У підсумку успішного проходження етапів реформи субсидія буде адресною, а субсидіант отримуватиме на рахунок певну суму коштів, із якої сплачуватимуться комунальні послуги (рахунки для субсидій будуть з цільовим призначенням). Субсидіант сплачуватиме повну суму, яка вказана у нього в платіжці за комунальні послуги. Нині сплачується частина цієї суми, бо вона автоматично зменшена на величину субсидії.

Також у субсидіантів буде можливість економити кошти із субсидій за рахунок зменшення споживання енергоресурсів і спрямовувати цю економію на заходи з енергоефективності

Як зазначав наприкінці минулого року заступник міністра фінансів України Сергій Марченко в одному зі своїх інтерв’ю: «Мінфін наполягає на тому, щоб соціальна допомога від держави була спрямована тим групам населення, які справді її потребують.

Система повинна стати більш ефективною й діючою, а категорії субсидіантів мають бути істотно звужені... Для нас було і залишається принциповим питання, щоб при оцінюванні субсидіантів ураховувалися питання майнового стану. Бо нині дуже багато різних можливостей не показувати доходи й одержати право на субсидію. Я переконаний, що процес верифікації не зупинити. Це справа часу, коли в результаті перевірок будуть припинені виплати тим, хто не відповідає критеріям одержувачів соціальної підтримки й зловживає соціальною допомогою, хто за своїм майновим станом не має права на субсидію».

Тож за підсумками 2018 року буде зрозуміло, чи готуватися громадянам до змін, чи будуть ще якісь новації. А поки що варто пам’ятати: з 1 січня 2019-го почне діяти пеня за несвоєчасну оплату житлово-комунальних послуг.

ЦИФРА

У січні—грудні 2017 року за субсидіями звернулось 8202,5 тис. домогосподарств, що на 10,3% більше, ніж у 2016-му.
Загальна сума призначених субсидій у 2017 р. становила 3980,1 млн грн (у міських поселеннях — 2811,1 млн грн, у сільській місцевості — 1169,0 млн грн).
Середній розмір призначеної субсидії на одне домогосподарство у грудні 2017 р. зменшився порівняно з відповідним періодом 2016-го на 27,2% і становив 993,4 грн.

Тим часом

Обговорюються варіанти постачання газу населенню різними компаніями, щоб розширити можливості споживача у виборі постачальника. Теоретично це може робити будь-яка компанія, яка має ліцензію, але проблемним лишається питання ціни цього газу для населення. На сьогодні ціна є регульованою урядом, а представники комерційних структур вважають, що вона має бути ринковою, крім цього важливо, яку верхню межу націнки на газ визначать для населення.