У січні сторічний ювілей відзначила рівнянка Анастасія Василівна Вінцковська. Хоча жінка не ходить, майже не бачить, але із задоволенням приймала гостей, які приїхали її привітати. Серед них — і міський голова Рівного Володимир Хомко. Він приніс іменинниці квіти, коробку цукерок і тисячу гривень у подарунок.

На знімку (зліва направо):
міський голова Рівного Володимир Хомко, Михайло Павленко
та ювілярка Анастасія Василівна Вінцковська.

«Щиро дякую, що прийшли, привітали, але бажано, щоб мої роки йшли не вперед, а назад, — пожартувала ювілярка. — І щоб наша міська управа цвіла, як та квітка», — побажала міському голові.
А далі почала бідкатися, що вже нічого не бачить. Це для неї біда, бо не може почитати книжку, а їх у неї ціла бібліотека: Анастасія Василівна майже все життя вчителювала і збирала книжки. Згадує, як із задоволенням бігла під гірку на своїй вулиці, а там недалеко була і її робота — технікум.
Анастасія Василівна має турботливу родину, хоча вже пережила чоловіка та двох доньок. Крім трьох онуків має п’ятеро правнуків, у яких теж діти. Піклується про стареньку онук Михайло Павленко, який розповів:
«Будинок, у якому ми живемо, звели для бабусі і дідуся — викладачів кооперативного технікуму. Дід працював завучем, а бабуся там викладала українську мову та літературу. Вона й тепер читала б книжки, однак у неї діагностували катаракту, а оперувати у такому віці лікарі не беруться. Три роки тому впала і поламала ногу, відтоді не ходить. Ще торік казала, що, мабуть, це останній її день народження. Але, як бачимо, дожила до такої поважної дати. Дуже радіє гостям. А їх було чимало, навіть з навчального закладу приходили, де вона стільки років працювала».

Ніла ВОВЧИК.
Фото автора.

Рівне.