Незважаючи на надзвичайно гострі демарші й протести Ізраїлю, а також на низку дипломатичних закликів щодо виваженого підходу в формулюванні положень цього закону, які лунали, зокрема, з Вашингтона та Києва, Сенат Республіки Польща близько 2-ї ночі в четвер ухвалив внесення змін до закону про Інститут національної пам’яті — Комісію переслідування злочинів проти польського народу без будь-яких поправок, тобто у редакції, за яку минулої п’ятниці проголосував Сейм.

Верхня палата польського парламенту провела всю процедуру обговорення, як наголошують польські ЗМІ, в експрес-темпі: впродовж дня текст обговорювали в комісіях, натомість процедуру сесійних дебатів законопроект проходив уночі. Слід відзначити, що в центрі бурхливої дискусії були ті статті закону, щодо яких висловив свої застереження Ізраїль. Йдеться, зокрема, про ст. 55 а, яка передбачає притягнення до відповідальності (від накладення штрафу до трьох років позбавлення волі) «кожного, хто публічно та всупереч фактам приписує польському народові або польській державі відповідальність або співвідповідальність за злочини, вчинені III рейхом або інші злочини проти людства, миру та воєнні злочини».
Утім, від окремих парламентаріїв звучали також слова критики стосовно положення про «злочини українських націоналістів». Відповідаючи на них, заступник міністра юстиції, який представляв закон у Сенаті, поінформував, що «уряд був проти такого формулювання». Водночас звернув увагу, що «нині в Україні існує очевидна проблема, пов’язана зі спробами героїзації Організації українських націоналістів та Української повстанської армії, які є відповідальними за геноцид проти поляків у період Другої світової війни». 
Тож у законі залишилися положення, якими передбачається можливість відкриття кримінального провадження «за заперечення злочинів українських націоналістів, зокрема злочинів тих українських формувань, які колаборували з ІІІ німецьким рейхом». До їх числа віднесено: «дії українських націоналістів у 1925—1950 рр., які полягали у вчиненні насильства, терору або інших форм порушення прав людини щодо окремих осіб чи груп населення», «участь українських націоналістів у екстермінації євреїв та вчинений ними геноцид проти громадян ІІ Речі Посполитої на Волині та Східній Малопольщі».
З огляду на міжнародний резонанс перед постановкою питання на голосування в Сенаті, як повідомляють польські ЗМІ, відбулась спеціальна нарада керівництва правлячої партії «Право і справедливість», на якій було дано однозначну рекомендацію — ухвалювати. 
За підсумками голосування, в якому взяли участь 82 сенатори, 57 висловились «за», 23 — «проти» та двоє утрималися.
Серед аргументів на користь ухвалення цього закону правлячою більшістю найчастіше використовувались, зокрема, такі: «слабкість дотеперішньої польської історичної політики»; «нові положення закону обмежать появу в різних країнах формулювання «польські табори смерті», яке з’являється дедалі частіше, приписуючи Польщі відповідальність за Голокост». 
Тож останнє слово за президентом. Вісім американських конгресменів із спеціальної групи у справах боротьби з антисемітизмом звернулись до польського лідера Анджея Дуди з відкритим листом, у якому висловили сподівання, що «глава польської держави висловиться проти цих змін та накладе на закон вето».
Варто також згадати про заяву Держдепартаменту США, який, висловивши «занепокоєння тим, що нові положення можуть загрожувати свободі слова», попередив, що «набуття ними чинності може мати вплив на стратегічні інтереси Польщі та її відносини не лише з Ізраїлем, а й зі США».
Тим часом з Ізраїлю інформують-попереджають, що понад половину депутатів Кнесету підтримують проект закону, згідно з яким нові положення польського закону про ІНП у його нинішній редакції будуть інтерпретовані як форма заперечення Голокосту.

Іван КОЗЛОВСЬКИЙ.

Варшава.

 

ДО РЕЧІ

Президент України Петро Порошенко висловив глибоку стурбованість рішенням польського парламенту щодо закону про Інститут національної пам’яті РП. «Історична правда вимагає відвертої розмови та діалогу, а не заборон, — написав глава держави у Фейсбуку. — Оцінки, які містяться в цьому рішенні, є абсолютно необ’єктивними та категорично неприйнятними. Ми насамперед пам‘ятаємо наші спільні перемоги і боротьбу проти тоталітарних режимів. Жодне політичне рішення не може замінити історичну правду. Ухвалений законопроект не відповідає проголошеним принципам стратегічного партнерства між Україною та Польщею. Закликаю Польщу до об’єктивності та діалогу. Тільки разом переможемо».
В українському МЗС заявили, що рішення польського парламенту спрямоване не на дискусію щодо історичної правди, а на побудову історичної міфології. «Введення в юридичну площину терміна «злочини українських націоналістів» посилює однобічні стереотипи і провокує реакцію у відповідь. Ідея визнати якісь нації злочинними веде в нікуди», — написав очільник відомства Павло Клімкін у Твіттері. За його словами, Київ завжди виступав і буде виступати за рівноправний діалог і стратегічне партнерство з Варшавою. «Але не сприймаємо мови заборон і обмежень та поділяємо занепокоєність наших міжнародних партнерів щодо згаданого закону. Готові до об’єктивного діалогу і спільно вивчати факти, а не міфи», — наголосив міністр.