Укр | Рус
Загрузка...
На головну
07.02.2018

Філософія війни зі сподіваннями на мир

Олександра КУЧЕРЯВА.

У кулуарах Верховної Ради відкрилась фотовиставка репортера парламентської газети «Голос України» Олександра Клименка «Філософія війни».

Генеральний директор Національного музею історії України у Другій світовій війні Іван Ковальчук, Перший заступник Голови Верховної Ради України Ірина Геращенко, Олександр Клименко.

Фото Сергія КОВАЛЬЧУКА.

Довідково

Олександр Клименко з 1991 року і донині — фотокореспондент газети «Голос України». Уродженець Чернігівщини, випускник факультету журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Перші воєнні сюжети відзняв 1992 року у Придністров’ї. Далі були колишня Югославія, Ліван, Кувейт, Сьєрра-Леоне, Ліберія, Кот-д’Івуар, Південний Судан і Демократична республіка Конго. У січні 2014-го під час Революції Гідності був поранений. З початком російської військової агресії на сході України постійно їздить у зону бойових дій. Є автором чотирьох фотоальбомів: «Україна. 10 років поступу» (2001), «Миротворча діяльність українського війська. Перше десятиліття» (2004), «Крізь вогонь і сльози» (2009), «Фронтовий альбом» (2016). Мав персональні фотовиставки в штаб-квартирі ООН у Нью-Йорку (2012), в штаб-квартирі НАТО в Брюсселі (2012, 2013, 2014), в Литві (2015), Польщі (2015, 2016), Люксембурзі (2015), був учасником колективних виставок про війну в Україні в парламентах Великобританії (2015) та Данії (2014).

Експозиція побудована на відчуттях, асоціаціях, смислових паралелях, з яких складається картинка війни — така, якою побачила її людина з фотокамерою. І хоча на світлинах багато жахіть і болю — війна, передова, бої, поранені й загиблі, зруйновані будинки, розгромлена і нашпигована «розтяжками» прифронтова зона — у всіх фотографіях є світло й надія. Як і в очах наших бійців. Стомлений танкіст і поранений артилерист усміхаються. Ось за дулом танка — квітка. За звалищем згорілих БТРів — яскраві дитячі машинки. За спалахом від вибуху та у віконці траншеї виглядає сонце. Під кожним фото коротка ремарка автора. «Позиція «Звір»... Я чистив від глини й піску свої фотокамери. Сергій Бондар («13-й») готував чай, другий солдат, Сергій Бережной («Рибак»), сидів у смартфоні, хоча Інтернету не було. Потім ми пили чай і чекали запиту на відкриття вогню». Або... У розгромленому клубі в промзоні Авдіївки досі висить радянська символіка. «Це символ безглуздості, за яку воюють недолугі сепари», — каже Олександр Клименко. «Я їжджу на війну, намагаюся своїми знімками донести до людей те, що там відбувається, і показати героїзм простих українців, які відстоюють незалежність своєї держави, а можливо — і свободу Європи», — так пояснює фотограф свої часті відрядження до зони АТО, тобто на війну, на фронт. Олександр — дуже скромна людина, не любить розповідати про саму війну чи про всі небезпеки, обстріли, які довелося самому пережити. І більше того — встигнути вловити цю мить через фотооб’єктив. «Я — не солдат, а лише фотожурналіст», — посміхається О. Клименко.

Перший заступник Голови Верховної Ради України Ірина Геращенко під час відкриття виставки розповіла, що свого часу пропонувала Олександрові Клименку стати президентським фотографом, однак він відмовився, сказавши, що «не паркетний фотограф» і хоче й надалі «їздити по полях». «Хто тоді міг подумати, що через декілька років разом із Сашею ми будемо в полі на Донбасі, потрапимо на передову», — сказала Ірина Геращенко.

Організатор виставки — Національний музей історії України у Другій світовій війні. Хоча нині цей музей перетворюється і на меморіал АТО. «Починаючи з 2014 року музей виконує дуже важливу місію — розповідаємо про трагедію нашої країни на сході, на сьогодні зібрано понад шість тисяч артефактів, — розказав гендиректор музею Іван Ковальчук. — Виставка Олександра побувала спочатку в нашому музеї, потім у Міністерстві культури, нині у Верховній Раді, є домовленість з адміністрацією Президента — виставка продовжуватиме подорожувати».

«Я вірю в те, що в Олександра Клименка ще буде багато виставок, і дуже скоро його нова виставка називатиметься «Філософія миру». Це те, чого ми сьогодні найбільше прагнемо, і на що стільки зусиль спрямовано», — сказав головний редактор газети «Голос України» Анатолій Горлов.
 

 

Всі статті рубрики На головну