Хочу привернути увагу громадськості до антитваринного закону. Мається на увазі проект Закону України № 7220 від 20.10.2017 р. про внесення змін до деяких законодавчих актів (щодо запровадження обліку домашніх та безпритульних тварин). Він вражає своєю цинічністю, жорстокістю і відірваністю від життя. Наші можновладці просять на тварин у іноземців. Ті дають кошти і свої рекомендації, не знаючи наших умов. Вони уявлення не мають про наші притулки, які нагадують концтабори!
Нині системно підгодовують тварин лише пенсіонери (діти навпаки — знущаються, проганяють грудками та камінням). Закон № 7220 з обов’язковою реєстрацією, стерилізацією і вакцинацією домашніх і безпритульних тварин ударить насамперед по них.
Вони будуть змушені викладати по півпенсії на новації з тваринами. Законом пропонується тваринний геноцид.
Годую котів майже десять років — є такі, які тримаються постійного місця, а інші йдуть від будинку до будинку на «киць». Цікаво, хто буде вважатися опікуном, якщо годувальники один одного не знають? А як вакцинуватимуть, чіпуватимуть (пропонуються спеціальні чіпи), стерилізуватимуть? Ручних — кілька разів, а які не даються в руки — жодного? А якщо тварина потрапила на вулицю вже стерилізованою або нещодавно привитою?
Мешкаю у мікрорайоні ДВРЗ. Ледь не щодня просто до заводу на ветеринарних пікапах привозять собак з кліпсами і випускають. Вони розгублено тиняються голодні, доки зграї собак із лісу (а їх тут незліченна кількість, не сотні — навіть тисячі) не порозривають. Думаю, що така ситуація має місце у всіх мікрорайонах, які розташовані біля лісу. І на що йдуть величезні кошти, коли в лісі собак стає дедалі більше?
Але з безпритульними тваринами справді щось треба робити! Вихід простий і рекомендований міжнародними інституціями. Сучасні спеціалізовані міні-притулки з достатнім фінансуванням. І обов’язково — роздільні. Усталене й химерне поєднання: коти та собаки. Агресор і жертва... Отже, окремі міні-притулки для собак і окремі для котів — на мою думку, розв’яжуть проблеми з тваринами-безхатьками.
Валентина МАЛЮК, ветеран преси.
Київ.
