У понеділок почався дводенний офіційний візит президента Сербії Александра Вучича до Хорватії. Це перше відвідування Хорватії представником вищої влади Сербії після збройного конфлікту між країнами на початку 90-х років минулого століття.
У червні минулого року Александр Вучич запросив на церемонію своєї інавгурації президента Хорватії Колінду Грабар-Кітарович, сподіваючись на зближення із республікою, що входила до складу колишньої Югославії. Та прийняла запрошення і у відповідь уже в Белграді запросила Вучича відвідати Хорватію у зручний для нього час. Сербський президент запланував візит наприкінці 2017 року. Але на початку жовтня Белград і Загреб дійшли висновку, що це відвідування необхідно перенести на пізніший строк у зв'язку з тим, що «новітній розвиток подій і атмосфера не сприяють побудові довірчих відносин».
Та й у лютому візит Вучича хорватські газети назвали «високоризикованим». Напередодні приїзду гостя мер Загреба Мілан Бандич провів нараду з усіма відомствами, відповідальними за безпеку офіційних осіб. Александр Вучич пересуватиметься Загребом на броньованому автомобілі під посиленою охороною поліцейських. На дахах будинків, що розташовані на маршруті проїзду сербського високопосадовця, розміщено сотні снайперів, а на вулицях перебуватимуть таємні агенти служби безпеки, яким дано наказ рішуче припиняти будь-які провокації. Мер запевнив журналістів, що сербського лідера в місті не зустрічатимуть «по-усташки» (ідеологія усташів-націоналістів заснована на елементах сербофобії і антисемітизму. -- Ред.), бо в Загребі немає усташів. «У Загребі живуть люди, які цінують культурне різноманіття і мультиетнічне суспільство», -- запевнив Мілан Бандич тих, хто назвав візит лідера сусідньої країни «високоризикованим».
Згідно із протоколом Олександр Вучич провів у понеділок переговори з Коліндою Грабар-Кітарович, головним акцентом яких було відновлення добросусідських відносин. Президент Сербії запропонував запровадити піврічний мораторій на обговорення спірних тем сербсько-хорватської історії. «Серби й хорвати мали конфлікти в минулому. Серби й хорвати не мають розбіжностей про майбутнє. Давайте домовимося, що протягом майбутніх шести місяців -- і заявимо про це -- ми не говоритимемо про це, спробуємо стримувати себе й мовчати, знижуючи напруженість. Як одні, так і інші. Спробуймо краще розуміти одне одного в цей період", -- заявив Вучич.
Він висловив своє переконання, що майбутнє полягає у неминучому співробітництві сербів і хорватів. "Серби й хорвати -- чисельно невеликі народи, ми повинні розуміти, що зможемо вижити й зберегтися, тільки якщо не будемо сваритися, а тим більше битися. Повторюю: у майбутньому хорвати й серби будуть дедалі більше співпрацювати, але що раніше ми почнемо робити це, то швидше покажемо народам, що в нас вистачило розуму забути старі образи", -- сказав Вучич.
Цю саму думку президент Сербії озвучив і під час зустрічей з членами уряду Хорватії та головою парламенту. Крім того, він обговорив з ними низку питань, що стосуються зняття напруженості у відносинах між Белградом і Загребом, включаючи захист прав меншин, невладнані прикордонні спори й повернення власності громадянам двох країн і їхнім спадкоємцям, які втратили її з тих чи тих причин під час збройного конфлікту.
Вирішення усіх спірних питань із Загребом становить величезний інтерес для Белграда у світлі переговірного процесу про вступ до ЄС. І сербські, і хорватські оглядачі впевнені, що за півроку мораторію на суперечки про те, хто винний у конфлікті 1990-х років, не заспокоїться громадська думка. Особливо в Хорватії, де в людей накопичилося чимало образ на сусідів. Але починати з чогось потрібно, тому ініціативу Вучича називають своєчасною і необхідною як перший крок до примирення.
Президент Сербії у вівторок братиме участь в економічному форумі й спробує переконати хорватських підприємців, що розвиток торгівлі та економічного співробітництва є кращою гарантією для миру й безпеки в цьому вибухонебезпечному регіоні.
Вучич також відвідає громаду Грозд, де компактно проживають етнічні серби, і ознайомиться з їхніми проблемами, які потім розв’язуватиме з місцевими владою.
Олександр ВОЛОДИМИРОВ.
Голос України
