Цього року в Боснії і Герцеговині (БіГ) мають відбутися вибори трьох членів колективного вищого  органу виконавчої влади країни — Президії (або колективного президентства). За Конституцією БіГ, Президія складається із трьох членів, яких обирають одночасно на чотири роки, а вони по черзі головують у цьому органі влади.
Президент Республіки Сербської, яка входить до складу БіГ і об’єднує сербську частину населення держави, Мілорад Додік уже заявив в інтерв’ю сербському телеканалу RTS, що висуватиме свою кандидатуру для обрання до Президії і ще раз висловив свою думку, що БіГ — це невдалий політичний проект, тому зараз є «провальною державою». Він раніше постійно критикував центральні органи влади БіГ і погрожував проведенням у Республіці Сербській референдуму про відділення її від Боснії і Герцеговини. Очевидно, його зупинило попередження Конституційного суду БіГ, що будь-яке рішення, прийняте в результаті плебісциту буде нелегітимним. Але від своєї ідеї про возз’єднання із Сербією він не відступає і не раз називав її «легітимною політичною метою». Можливо, тому Захід охолов щодо Додіка, але він знайшов підтримку в Кремлі й регулярно літає до Москви по консультації і буває там частіше, ніж у столиці Боснії і Герцеговини Сараєві.
Заява Мілорада Додіка про бажання бути обраним до Президії БіГ напружила багатьох політиків у країні й на Балканах. «Чи може бодай і вісім місяців очолювати Президію держави людина, яка називає її «провальною»? Чи не використає Додік тимчасове перебування при владі для якнайшвидшого досягнення своєї «легітимної політичної мети»? Що нашіптують йому в Москві кремлівські радники, які зацікавлені в роз’єднанні балканських країн, їх віддаленості від НАТО і ЄС?» — ось які питання виникли в багатьох журналістів після цієї заяви Мілорада Додіка. У тому, що його можуть обрати до Президії від сербської частини населення країни, сумнівів немає. Ще двох членів цього колективного органу державної влади обирають боснійські мусульмани й хорватські католики. У Боснії і Герцеговині зараз проживає 3,5 мільйона людей. Половину з них становлять боснійські мусульмани, одну третину — православні серби й близько 15 відсотків — хорвати-католики. Між ними досягнуто дуже крихкого співіснування, але будь-яке порушення рівноваги й недоладні дії людей, що перебувають при колективній владі, можуть призвести до непередбачуваних наслідків. Слід нагадати, що в міжетнічному конфлікті 1992—1995 років, який багато хто називає громадянською війною, загинуло понад 100 000 чоловік. У Боснії і Герцеговині, Хорватії та Сербії усі про це пам’ятають. Але чи пам’ятає про це майбутній кандидат у члени Президії БіГ Мілорад Додік?

Олександр ВОЛОДИМИРОВ.