На міжнародній арені та й у самій Польщі не вщухають відлуння змін до закону про Інститут національної пам’яті. Останніми днями з’явилося кілька цікавих і разом із тим суперечливих висловлювань представників правлячої партії, що дають можливість трішки заглянути за завісу підготовки цього акта. Водночас опозиція пропонує внесення чергових змін до закону, які б згладили всі гострі кути, спричинені формулюваннями ухваленої раніше редакції.
Нас підвів інстинкт, який мав би нас застерегти, що щось таке може статися, заявив в інтерв’ю журналу-тижневику «Мережі» керівник фракції правлячої партії «Право і справедливість» у Сеймі та віце-маршалок нижньої палати польського парламенту Ришард Терлецький, оцінюючи результати ухвалення змін до закону про ІНП. Політик підкреслив: «Ми напевно знаємо, що не були готові», попри те, що «закон лежав на полиці цілий рік через його український, а не єврейський аспект». Віце-маршалок нарікає, що парламентську більшість вплутав в це рух «Кукіз’15», який «увесь час домагався загострення положень стосовно України, не погоджуючись на пом’якшення формулювань». Саме цей тиск «вкрив пеленою наші очі, що ми отримали клопоти: насправді ніхто не подумав про те, що день голосування збігається з річницею визволення Аушвіц».
Натомість маршалок верхньої палати польського парламенту в інтерв’ю ТВН 24 заявив, що «закон, який набуває чинності 1 березня 2018 року, «не діятиме упродовж певного часу», тобто до видання рішення у цій справі Конституційним Судом РП, який має розглянути конституційність певних положень закону згідно з поданням президента РП Анджея Дуди. До речі, голова КС заявила, що вже визначила п’ятьох суддів, які розглядатимуть подання глави держави. Юлія Пшилембска повідомила, що головуватиме під час розгляду цієї справи особисто, але, «якщо йдеться про часовий горизонт провадження, він поки що не визначений, оскільки ще не відбулася перша нарада».
Маршалок Карчевський назвав невідповідальними тих, хто робитиме щось, що могло б викликати «ще дальші емоції», оскільки достатньо вже існуючих емоцій, в яких «починають переважати негативні». Звернення було адресоване опозиційній Громадянські платформі, яка підготувала свій проект змін до закону про ІНП і планує винести його на парламентське обговорення. «Зараз це буде підливанням масла в вогонь. Почекаймо терпляче на рішення КС і щойно тоді починаймо роботу», — закликає опозиціонерів маршалок.
Тим часом лідер партії Ґжеґож Схетина на початку лютого провів зустрічі з головою об’єднання українців у Польщі Петром Тимою, який представив Звіт «Українська меншина та мігранти з України в Польщі. Аналіз дискурсу», в якому задокументовано й описано ставлення різних груп польського суспільства, активних у публічному просторі, політиці та ЗМІ, до української національної меншини та мігрантів з України. Друга мета документа, наголосив П. Тима в коментарі для «Голосу України», протидія всіляким формам дискримінації щодо цих двох груп на національному ґрунті.
У вівторок Ґ. Схетина провів розмову з Надзвичайним і Повноважним Послом України в РП Андрієм Дещицею, після якої політик написав у Твіттері, що «польський державний інтерес вимагає добрих відносин з Україною». Натомість А. Дещиця у розмові з польськими журналістами наголосив, зокрема, що «внесення змін до змін до закону про ІНП є справою польського парламенту, котрому, як і уряду, добре відомо про позицію української сторони, яка була представлена офіційній Варшаві ще до голосування проекту в Сеймі та Сенаті». Водночас дипломат нагадав, що ухвалений наприкінці січня — на початку лютого закон «формує в Україні антипольські настрої, оскільки був сприйнятий в Україні дуже гостро».

Іван КОЗЛОВСЬКИЙ.

Варшава.