Спільна заява щодо українсько-польських взаємин
Бориса Тарасюка, заступника голови Комітету у закордонних справах,
та Богдана Кліха, лідера меншості Сенату Республіки Польща
Із щораз більшим занепокоєнням спостерігаємо за погіршенням атмосфери в діалозі між нашими державами і народами.
Замість зменшуватися, напруженість щораз наростає. У публічних дискусіях висловлюються щораз гостріші формулювання, ухвалюються закони, що викликають нерозуміння і цілком справедливий протест як в польської, так і української сторін. Причиною цьому є не сьогодення чи майбутнє, а використання історії, часто трагічної, для поточних політичних цілей.
За останню чверть століття наші народи і держави довели здатність долати історичні проблеми і прямувати тією ж дорогою, якою перед нами пройшли країни Західної Європи. У 70-х і 80-х роках польська і українська демократичні опозиції боролися проти комунізму в ім’я демократії, прав і свобод людини. На цьому досвіді виросла польська «Солідарність» і Народний Рух України, які істотно сприяли відновленню незалежності наших держав, а також у здобутті свободи народами нашого регіону.
Польща була першою державою, яка визнала незалежність України в 1991 році, вона постійно підтримувала прагнення України інтегруватися з НАТО і ЄС. Поляків і українців об’єднав дух свободи і демократії під час Помаранчевої революції у 2004 році і Революції Гідності у 2013—2014 роках. У час все ще триваючої російської агресії проти України польське суспільство і Польська держава незмінно підтримують територіальну цілісність України, необхідність повернення Криму і Донбасу та збереження санкцій проти Росії. Обидві країни визнавали одна одну стратегічним партнером, а Польща була справжнім адвокатом євроатлантичних устремлінь України.
Історія Польщі і України вчить, що на взаємній ворожнечі виграє тільки Росія. І що власне сьогодні актуальним залишається гасло про те, що без вільної Польщі немає України, так само як без незалежної України немає безпечної Польщі. Ціллю агресивних дій Росії є не лише Україна, але також Польща, весь Європейський Союз і НАТО.
Ми є політичними і державними діячами вже не один десяток років, і тривалий час разом докладаємо багато зусиль для побудови добросусідських відносин між нашими державами і народами. I з цієї перспективи хочемо сформулювати кілька основоположних пунктів для виходу з існуючої кризи.
Про минуле слід пам’ятати, жертвам конфліктів і злочинів належить пам’ять, пошана і гідне поховання. І це основний обов’язок представників влади наших країн.
Ми повинні формувати взаємні відносини на принципі: «Пробачаємо і просимо вибачення». Так, як нас до цього заохочував Іван Павло ІІ і як у минулому вчиняли наші церкви, президенти, уряди і парламенти.
Дослідження і висловлювання на тему історії повинні мати абсолютну свободу, ніхто не повинен бути покараний за висловлення власних поглядів, якщо в них не висловлюються заклики до насилля і ворожнечі.
Борис ТАРАСЮК,
міністр закордонних справ України (1998—2000, 2005—2007 рр.),
заступник голови Комітету Верховної Ради України у закордонних справах.
Богдан КЛІХ,
міністр оборони Республіки Польща (2007—2011 рр.),
лідер меншості Сенату Республіки Польща.
