Першою війною у життєвій біографії нашого земляка, кібличанина Сергія Ляльчука (на знімку), була афганська. Через те десятилітнє пекло пройшли десятки тисяч українських солдатів, прапорщиків, офіцерів. Точну кількість установити неможливо, оскільки на службу в армію призивалися з різних населених пунктів Радянського Союзу.

Сотні наших земляків, уродженців та військовослужбовців Гайсинського району воювали на афганській землі. Серед них і кібличанин Сергій Ляльчук. Народився він у працьовитій родині: батько Петро Михайлович був водієм у місцевому колгоспі, мама Марія Григорівна — телятницею. Нині з рідних залишилася у Сергія лишень старша сестра Галина.
У квітні 1986 року С. Ляльчука було призвано на строкову армійську службу. Два місяці спецпідготовки в узбецькому місті Термез. Далі літаком в Афган — у місто Шинданд. Артполк.
Основне завдання — визначення координат потрібної цілі. Повні два роки воював у п’яти провінціях, зокрема і в одній із найгарячіших точок — Кандагарі.
Сергій постійно готував розвіддані для командира полку. Отримав медаль «За відвагу» — будучи водієм БТРа врятував від загибелі екіпаж машини і саму бронетехніку. Також С. Ляльчука відзначено Почесною грамотою Президії Верховної Ради СРСР. Відтоді командування військової частини доручало рядовому найвідповідальніші завдання.
У липні 1988 року Сергій повернувся з Афганістану. Працював механізатором у колгоспі. Потім — бригадиром у тракторній бригаді ТОВ «ПК «Зоря Поділля». Добре себе зарекомендував, тож призначили інженером-механіком машинно-тракторного парку. Заслужив нагороди і на трудовому фронті: почесні грамоти, подяки і премії — очолювана ним служба постійно була у лідерах.
Разом із дружиною Галиною Іванівною виховали двох дітей: сина Михайла та доньку Тетяну.
А коли розпочалися воєнні дії на сході, старший Ляльчук разом із сином пішли захищати цілісність України. Воював з травня 2014 року по серпень 2015-го в Маріуполі, Новоазовську та інших населених пунктах Донецької області. Отримав нагороду «За оборону рідної держави». В АТО був контужений, тепер — інвалід війни ІІ групи.
Але й нині Сергій Петрович не сидить склавши руки. Любить техніку, землю — плекає ниву на 3 гектарах, самотужки сіє і збирає пшеницю, ячмінь, кукурудзу...

Юрій КОВЧ,
учасник бойових дій в Афганістані, 
заслужений журналіст України.
Фото з архіву родини Ляльчуків.

Кіблич Вінницької області.