Російсько-окупаційні війська продовжують порушувати умови повного припинення вогню. За добу (дані штабу АТО на 16.03) противник чотири рази обстріляв позиції українських сил. На луганському напрямку ворог застосував гранатомети, великокаліберні кулемети й стрілецьку зброю неподалік населених пунктів Луганське й Станиця Луганська. А на донецькому напрямку з мінометів калібру 82 мм і стрілецької зброї окупанти били в районі Водяного та Лебединського.
Безпілотник спецмісії ОБСЄ зафіксував пересування військової техніки бойовиків неподалік тимчасово окупованого Луганська. Йдеться про кілька десятків танків, понад півтори сотні броньованих машин військового типу й буксовану артилерію.
Найближчим часом, після переобрання Путіна, дотримання перемир’я на Донбасі навряд чи варто очікувати, оскільки бойові дії на лінії розмежування є універсальним елементом тиску й відповідають кремлівському наративу про «непідконтрольність» квазіутворень («ДНР»/«ЛНР») Москві. Таку думку висловив координатор групи «ІС» Юрій Карін. За його словами, продовжиться нагнітання ненависті до України серед жителів обстрілами населених пунктів, які здійснюють окупаційні війська, а російська пропаганда вішає їх на ЗСУ.
По суті, Донбас для Кремля — універсальний варіант, вважає військовий експерт. За допомогою ескалації ситуації на сході нашої країни Москва продовжить чинити дипломатичний тиск. З військової точки зору — ідеальний плацдарм для «перемог», адресованих «ватному» електорату, якому путінський режим після 18 березня більше нічого не зможе запропонувати.
«Основний наголос у найближчі два роки буде зроблено на розхитування ситуації всередині нашої країни. Попереду — президентські, парламентські й місцеві вибори. Щоб привести до влади проросійські політичні сили, спецслужби Кремля використовують увесь наявний арсенал гібридних засобів — від інформаційних атак до терактів. Те, що час таких дій настав, яскраво ілюструє затримання цінного кадра путінського кума (Віктора Медведчука) псевдогенерала Рубана з цілим арсеналом зброї на одному із КПВВ на лінії розмежування», — каже Юрій Карін.
