Лімузин з водієм для політиків, чиновників вищих ешелонів влади біля службового входу та ще й державним коштом ... Така розкіш у багатьох людей викликає не лише заздрість, а й запитання: «Чи не занадто дорого платникам податків обходяться слуги народу та можновладці?». Тож не дивно, що автопарк відомств і Бундестагу постійно перебуває у центрі уваги німецької громадськості. Здебільшого цю службу гостро критикують. На що об’єкти критики вже давно обіцяють щось змінити, але досі їм удається досягати лише ... подальшого подорожчання таких послуг.


У яку суму обходиться державній скарбниці «транспортний» привілей? За даними федеральної рахункової палати, 2016-го за цей сервіс членів парламенту, міністрів, держсекретарів, численних чиновників сплачено майже 47 млн євро. Що на 11 млн більше, ніж 2015-го. Скільки з них спрямовано на забезпечення такою послугою законодавців — ані на сайті Бундестагу, ані на сайті управління парламентом не повідомляється. Мало які дані вдалося знайти і в деяких серйозних ЗМІ, які критикують можновладців за марнотратство. Лише кілька з них називають суму від 5 до 
7 млн євро. Щоправда, в офіційних джерелах підтвердити цю цифру не вдалося. Але цього року вона має збільшитися, оскільки в результаті нещодавніх виборів кількість парламентаріїв зросла з 661 до 709 осіб.
 

Служба забезпечення
Кожен з новообраних народних обранців, приступаючи до виконання своїх обов’язків, одержав пам’ятку: «Як депутат, у рамках забезпечення на робочому місці за §12 абзац 1 AbgG (закон про правові відносини членів парламенту), ви можете користуватися автомобільною службою Бундестагу. Як і парламентські фракції. Це право охоплює перевезення в Берліні та аеропортах Тегель і Шьонефельд. Крім того, автомобілі можуть слугувати і для інших поїздок, але лише з дозволу президента Бундестагу».
Тож Берлін потурбувався про мобільність депутатів. Ось виписка з державного бюджету ФРН на 2018 рік: «Утримання автомобільного парку Бундестагу: 2016-й — 816 000 євро, 2017-й — 
562 000 євро, 2018-й — 569 000 євро. До нього входять 53 легкові автомобілі (з яких 6 прикріплені до окремих осіб), 2 вантажівки та 13 міні-бусів — усього 68 авто (станом на 2017 рік та планований на 2018-й). Службові авто надаються для обслуговування депутатам, фракціям і співробітникам управління Бундестагом. Час від моменту виклику до подання машини становить 15—20 хвилин. За кількома останніми постановами Бундестагу, автомобілі для парламентаріїв мають відповідати «найвищим технічним стандартам — задля збереження довкілля».

Автомобільна служба управління Бундестагом готова надавати послуги вдень і вночі: доправить клієнта в будь-яку точку в межах столиці на всі її 13 тисяч вулиць. Безплатно, звісно. Поїздки за межі Берліна на цих авто дозволяються головам фракцій і заступникам: їм щодень надаються по два водії. Також і звичайні депутати можуть користуватися цим сервісом, але лише в окремих випадках, і лише з особливого дозволу на кожну поїздку. Законодавцям гарантується також оплата поїздок першим класом Німецької залізниці — у межах ФРН. Для цього вони одержують спеціальний квиток — безплатно. У вільному продажу вартість такого річного проїзного — 5400 євро. Його власник зобов’язаний використовувати квиток лише зі службовою метою: усі переміщення мають бути пов’язані з депутатською діяльністю. Але чи це насправді так, ніхто не контролює. А от дозволи на мандрівку літаком і замовлення спальних місць у потягах у межах ФРН надаються тільки в разі підтвердження, що подорож — суто службова. На зарубіжні перельоти необхідна згода голови Бундестагу.

Щодо поїздок повітряним шляхом, то, за домовленістю Бундестагу з авіакомпанією «Люфтганза», депутати одержують бонуси, які можуть використовувати лише в службових відрядженнях або ж мають передавати їх колегам. Для приватних перельотів використовувати бонуси заборонено. Так Бундестаг заощаджує кошти платників податків. А от поїздки у свої виборчі округи депутати здійснюють власним коштом.
Якщо депутат мандрує літаком, то Бундестаг компенсує витрати на квиток, але кожну окрему поїздку слід обґрунтовувати. Додатково кожен депутат одержує від «Люфтганзи» карту SenatorCard, котра, крім інших задоволень під час подорожі, дає змогу користування Airport-Lounges — приміщенням для особливо важливих гостей. Зал очікування в ньому має назву «ландшафт крісел», а ексклюзивний алкоголь для «особливих» відвідувачів безплатний. Якщо парламентарій — член офіційної делегації, котра мандрує за кордон, то він має право на паспорт дипломата. У цьому разі його багаж не підлягає огляду.

Хоч правила користування всіма видами транспорту для депутатів суворо регламентовані, але час від часу на цьому ґрунті спалахують скандали, які оприлюднюють ЗМІ. Чимало законодавців тихцем використовують наданий для службових поїздок транспорт з приватною метою: хтось, буває, возить на ньому дітей до школи, інший передав бонусний квиток на переліт другові чи дружині. Ну, приватних справ багато. Щоправда, депутати, котрі використовували машини не за призначенням, пояснювали, ніби вони не встигали виконувати свою роботу, користуючись громадським транспортом. Але зазвичай за такі порушення недобросовісних парламентаріїв не карають, вони зазнають хіба що осуду колег...
 

Приватна фірмо, геть від керма!
Автомобільна служба Бундестагу належить до підрозділу управління парламентом, котрий забезпечує його членів службовим транспортом. Її офіс розташований поблизу нього. Сюди депутати надсилають запити на обслуговування, а управління замовляє для них авто, які до вересня 2017 року належали приватному підприємству RocVin, угоди з яким переглядалися щочотири роки.
Так було донедавна. Після переїзду парламенту з Бонна до столиці 1999 року і до серпня 2017-го, коли законодавців розвозило найбільше у ФРН приватне підприємство лімузинів RocVin Dienste GmbH з офісом у Берліні. Тоді Бундестаг, який мав лише 30 автомобілів, оголосив європейський конкурс на право перевезення парламентаріїв — і RocVin переміг. Найбільший оператор лімузинів у країні мав автопарк зі 150 автомобілями, які обслуговували 240 водіїв.
Справа для нього була хоч і престижна, але збиткова, тож доводилося виявляти неабияку підприємливість. Зокрема RocVin брав кредити, купував «мерседеси», перепродуючи їх за вищою ціною, щоб з маржі повертати запозичене. Адже депутати мали їздити на автомобілях престижної марки, що коштувало недешево.

Тож, за угодою з управлінням Бундестагу, фірма RocVin мала надавати до послуг 100 лімузинів вищого класу. Яких саме марок — не обумовлювали. Але коли навесні 2014 року RocVin повідомив про рішення — перейти від використання Mercedes-Benz до економічніших марок VW та Audi, то парламентарії зчинили лемент: не презентабельно! Тому в автопарку в постійній готовності — 50 лімузинів Mercedes-Benz: модель E200 Natural Gas Drive (NGD) і E220 BlueTec. Щоправда, сама фірма пояснила відмову від простіших авто суто економічними причинами, а управління Бундестагом — що парламент не має впливу на рішення підприємства щодо використання автомобілів конкретних марок і моделей...
За даними RocVin, щороку фірма має понад 150 тисяч замовлень на перевезення. А співпраця з Бундестагом забезпечувала їй 80 % доходів. Приміром, 2015-го це становило 6,5 млн євро.
Тим часом дедалі більші апетити законодавців до розкішного життя, захмарна ціна їхнього обслуговування і небажання здешевити вартість послуг, приміром, користуючись таксі, занепокоїли управління Бундестагом, і воно взялося за реформування свого автомобільного підрозділу. Передусім вирішено було відмовитися від співробітництва з приватною RocVin, хоч її власники теж обіцяли запровадити зміни на підприємстві. Але партнери не погодилися, що спричинило важкі наслідки для фірми: робочі місця втратило 130 осіб, і йшлося мало не про її банкрутство...
 

Транспортні послуги законодавцям надає... Бундесвер
27 січня 2016 року рада старійшин ухвалила: з 1 серпня 2017-го транспортні потреби депутатів забезпечуватиме державне підприємство. Адже, за законом про обмеження конкурентоспроможності, федерація має право користуватися послугами державних підприємств без оголошення конкурсу. Управління Бундестагу вирішило передати функції оператора депутатського автопарку «власному» державному підприємству BwFuhrparkService GmbH. Воно на 75,1 % належить Бундесверу і на 24,9 % німецькій залізниці Deutsche Bahn AG, де державі належить 100 %.
Так дочірнє підприємство Бундесверу перейняло від приватної фірми автотранспортний сервіс, і пропонує депутатам цілодобові перевезення. Тепер автопарк — у державних руках державного підприємства BwFuhrparkServicde. Завданням для нього було організувати не лише його ефективну діяльність, а й забезпечити екологічність транспорту: 20 % машин мали бути з електродвигуном. Утім із закуплених 100 нових авто його мають лише п’ять...

Чи вдалося досягти економічності завдяки реформуванню автомобільного підрозділу управління Бундестагу? Поки що зарано про це говорити, оскільки по-новому підприємство працює лише півроку, тож і про статистику ще не йдеться. Але у фахівців уже виникають сумніви. Приміром, президент Союзу платників податків Райнер Гольцнагель вважає, що федеральна рахункова палата має перевірити, чому в окремих позиціях «випливають» непомірно великі суми? Також він наполягає на перевірці достовірності даних щодо використання депутатами автотранспорту, й чи загалом такий сервіс ще необхідний? Адже часи змінилися, то, на думку пана Гольцнагеля, службовці теж можуть брати участь у новій мобільності, приміром, використовуючи каршеринг (кілька осіб їздять в одному авто), або користуватися таксі. Чому б і ні? Принаймні коштів платників податків заощаджено було б чимало. Щоправда, рахункова палата теж не повідомляє конкретну суму депутатського марнотратства.
І найцікавіше запитання: «У яку суму обходиться Бундесверу обслуговування депутатів Бундестагу?». Але, попри всі намагання автора, з’ясувати це не вдалося: офіційні особи не реагували на електронні запити, а сайт цього відомства повідомляє лише про багатомільйонні витрати на забезпечення автотранспортом усіх його співробітників, не виокремлюючи кошти, спрямовані на обслуговування парламентаріїв...

ДовІдка Із сайту управлІннЯ Бундестагом

Адміністрація Бундестагу — орган, що опікується матеріально-технічним забезпеченням парламенту. Управління Бундестагом — відомство, що має статус рівня міністерств уряду ФРН та інших вищих федеральних органів. Воно складається із чотирьох відділів, у яких працює три тисячі співробітників. Вони створюють інфраструктуру та здійснюють логістику для парламенту. Очолює управління директор Бундестагу з оплатою держсекретаря. Останні п’ять років ним є Горст Ріссе.

 


Берлін.