Обрана тиждень тому вчетверте канцлером ФРН Ангела Меркель розпочала свої закордонні турне. Другою після Франції країною у цьому переліку стала Польща.
А. Меркель перебувала у Польщі в понеділок ввечері з кількагодинним візитом, як сама сказала журналістам, аби таким чином показати, що навіть якщо двосторонні німецько-польські перемовини "не завше прості", країни "тісно пов'язані між собою як сусіди", тому "ми хочемо розвивати наші відносини і просуватися вперед".
Тож на порядок денний міжурядових переговорів передусім було винесено питання двостороннього співробітництва, а вже далі йшли теми майбутнього Євросоюзу після "брексіту", бюджету ЄС, енергетичної безпеки ("Північний потік-2") та міграційної кризи. Окрім зустрічі у складі урядових делегацій, відбулась також годинна розмова віч-на-віч з прем'єром Матеушем Моравецьким.
Перемовини канцлера з президентом Анджеєм Дудою в адміністрації останнього оцінили як "геополітичні перемовини, присвячені головним чином геополітичній ситуації" в центрі яких були: європейська безпека, розвиток співпраці в Європі в оборонній сфері, майбутнє НАТО, відносини із США, відносини Європа--Китай та майбутнє ЄС, контекст президентських виборів у Росії, майбутнє процесу мирного врегулювання в Україні та конфлікт на Близькому Сході.
На початку зустрічі А. Дуда, привітавши А. Меркель з обранням на посаду канцлера, подякував їй за те, "що питання добрих відносин з Польщею було внесено до коаліційної угоди". Нагадаємо, що в коаліційній угоді між ХДС/ХСС та СДПН є пункт, у якому вказано, що Польща і Франція є найважливішими союзниками Німеччини.
Хоча переговори й були радше непрості, з огляду на відмінності в позиціях Варшави і Берліна щодо низки вищезгаданих питань, під час підсумкової прес-конференції і Меркель, і Моравецький зосередились на тому, що об'єднує, а не на тому, що розділяє. Задекларували, зокрема, поглиблення співпраці у рамках європейської оборонної системи, обіцяли розвиток співпраці в економічній та безпековій сферах.
"Рішуче підтримуємо формат Веймарського трикутника (Німеччина, Польща, Франція. -- Авт.) і будемо працювати для того, щоб відбувалися зустрічі в його рамках", -- запевнила Меркель, додавши водночас, що сторони мають "спільні інтереси у сфері двосторонніх відносин -- у рамках ЄС та у питаннях зовнішньої політики".
У Варшаві з вуст Меркель прозвучали важливі (з точки зору майбутнього реформування ЄС) декларації, що її серцю близьке майбутнє Європи "як спільноти усіх 27 країн-членів, a не лише Єврозони чи ще якоїсь іншої групи". Канцлер наголосила, що в нинішній міжнародній ситуації "ми всі розуміємо, що нас чутимуть тільки тоді, коли будемо говорити у світі в один голос, а це вимагає певної делікатності щодо певних вразливих питань, готовності йти на компроміси".
Тож на запитання журналістів про ймовірне застосування євросоюзівських санкцій щодо Варшави в рамках статті 7 Договору про ЄС Меркель відповіла, що "має надію, що будуть рішення, і прийняла б із задоволенням, якби Єврокомісія заявила, що переговори (Варшава -- Брюссель) завершились успішно". Тобто дала зрозуміти, що це проблема між ЄС та Польщею, а не між Німеччиною та Польщею. Коли ж представники ЗМІ продовжували допитувати про "зв'язок між бюджетом ЄС та питаннями дотримання верховенства права", канцлер дала більш пряму, хоча й не менш дипломатичну відповідь: "Сподіваюсь, що питання процедури буде врегульовано між Єврокомісією та Польщею. Переговори продовжуються, тож не потрібно спекуляцій. Необхідно виконати дуже багато роботи, аби виробити фінансові рамки, це буде завдання екстремальної складності... Пропозиції Єврокомісії з цього питання будуть відомі у червні".
Водночас Меркель наголосила, що "ЄС -- це не якийсь там перший кращий союз держав, а спільнота, що базується на верховенстві права і демократії", і пообіцяла, що сама особисто та федеральний уряд "докладуть усіх зусиль, щоби ми у Європі мали спільну програму".
Як відомо, Варшава та Берлін різняться також у підходах до так званої міграційної кризи. Німеччина хоче використати її для вирішення демографічних питань ЄС, тому пропонує, щоб у новому бюджеті ЄС було передбачено спеціальні грошові квоти для країн, які приймають іммігрантів і біженців. Керівництво Польщі, як відомо, з 2015 року послідовно наголошує на європейському форумі, що приймає сотні тисяч іммігрантів з України. Проте, на думку експертів, найімовірніше, на підставі такої аргументації Варшава не може розраховувати на імміграційні дотації, оскільки мігранти мають оселятися на постійній основі, а не приїжджати на сезонні роботи, як це має місце у випадку більшості українців.
Канцлер несподівано похвалила Варшаву за те, що та "приймає біженців": "Ми наголосили сьогодні, що також Польща приймає біженців. Можливо з географічної точки зору це інші біженці, з інших регіонів, але Польща тут також робить свій внесок". При цьому додала, що Польща і Німеччина "по-різному сприймають українців": "Варшава -- як біженців, а Берлін -- як тимчасових іммігрантів". Меркель повідомила, що обидві сторони погоджуються щодо необхідності посилення Європейського агентства з охорони зовнішніх кордонів країн--членів Європейського Союзу ("Фронтекс") та реалізують "спільні проекти за межами ЄС, спрямовані на подолання причин міграції".
Прем'єр Моравецький повторив незмінну позицію свого уряду, що Варшава наполягатиме, щоб у питанні прийому мігрантів і біженців "були враховані елементи, пов'язані з суверенітетом кожної держави i її рішень щодо того, кого приймати, а кого ні".
Україна звучала не лише у контексті міграції. А. Меркель заявила, що Берлін і Варшава мають одностайну позицію щодо України: "Увесь час цим займаємось і, на жаль, немає прогресу, якщо йдеться про реалізацію Мінських домовленостей".
Ще одним "українським контекстом" переговорів було питання "Північного потоку-2". У Варшаві сподіваються, що після отруєння Скрипаля і його доньки, яке спільно засудили у понеділок Меркель і Моравецький, Німеччина перегляне свій підхід до цього проекту в обхід Польщі та України. Це питання стане темою обговорення під час засідання Європейської Ради.
За результатами переговорів у Президентському палаці, в адміністрації президента Дуди акцентували увагу на тому, що "дуже важливо, що співрозмовники підтвердили розуміння того, що є багато зовнішніх гравців, які хотіли б поділити Європу, а також багато внутрішніх гравців, які хотіли б будувати політичне майбутнє на поділі Європи. Всі ті, хто хоче поділити Європу, прагнуть її ослабити". Глава польської держави підсумував зустріч оптимістично: "Цей візит показує, що польсько-німецькі контакти є дуже добрі".
На думку німецьких експертів, візит до Варшави після паризьких переговорів з Еммануелем Макроном про реформування ЄС мав дати Меркель розуміння, якої Європи хоче польський уряд, та допомогти з'ясувати площини співпраці з офіційною Варшавою.
Варшава.
