Українські підприємства, які працювали на військово-промисловий комплекс Радянського Союзу, після його розпаду змогли вижити завдяки тому, що перейшли у «експортний режим». Насамперед йдеться про такі галузі, як ракетобудування, виробництво танків, радіолокаційних систем, двигунів для вертольотів. Про це під час свого виступу на Міжнародній спеціалізованій науково-практичній конференції «Законодавче забезпечення парламентського контролю в оборонно-промисловому комплексі України» нагадав директор Національного інституту стратегічних досліджень, віце-президент НАНУ Володимир Горбулін (на знімку). Він назвав таку ситуацію «українським феноменом», завдяки якому вдалося зберегти науково-технічний потенціал у сфері ОПК.

За словами академіка, сьогодні цей потенціал Україна використовує, співпрацюючи з багатьма країнами світу, зокрема, із Туреччиною та деякими державами арабського світу. Але це викликає незадоволення західних країн: мовляв, ми порушуємо договір нерозповсюдження ракетних технологій, зазначив Горбулін.

«Уся наша справа у експорті озброєнь зараз натикається на протистояння з боку деяких наших союзників із країн, які на політичному рівні дуже підтримують Україну. Але поки що від них жодного виду озброєння ми не отримали, хоча прийняте рішення США про надання протитанкових комплексів...

У 1997 році в моєму кабінеті у РНБО ми два тижня проводили з американцями буквально по кожній позиції погодження відносно того, що може виробляти Україна, а чого не може. Зокрема, й разом з іноземними партнерами.

Тоді йшлося, що максимальна дальність ракет може бути 280 км, а для наших потреб — 500 км. Але сьогодні нас це вже не влаштовує. І коли ми заводимо розмову, що нам потрібна ракета дальністю хоча б 1,5 тисячі км (кордон так званої зброї середньої дальності), це викликає у західних партнерів нерозуміння.

Звертаюся до наших народних депутатів. Вважаю, що важливо це питання відпрацювати на рівні Парламентської асамблеї Ради Європи. Україна четвертий рік перебуває у стані війни з РФ, яка має ядерний потенціал. Думаю, нам треба нагадувати, на що наша країна пішла, коли погодилася на ядерне роззброєння. За цей час ми не порушили жодної угоди. Це стосується й Бушерського контракту з поставки турбін у Іран, і після відповідних заяв ми перестали поставляти зброю у Македонію. Свого часу відмовились від поставок зброї навіть у Грузію.

Україна, на мій погляд, має морально право ставити перед усім світом питання про необхідність  зміни умов у створенні не тільки ракет, а й майбутніх зразків озброєння», — наголосив у своєму виступі директор Національного інституту стратегічних досліджень.