Працівники Смолинського торфозаводу, про долю якого неодноразово писав «Голос України», пішли у вимушені відпустки, а на приміщеннях підприємства з’явилися антиурядові плакати. Хоча сировина для роботи є, але зламався єдиний прес, і виробничий процес зупинився. Обіцяного ж Міністерством енергетики та вугільної промисловості обладнання «одразу після Нового року» немає і досі.

«Завод потребує капітального ремонту, — каже голова профспілки державного підприємства «Чернігівторф» Андрій Страхов. — Але звернення керівництва підприємства, депутатів обласної влади та Верховної Ради не дали жодних результатів. Довелося повісити плакати, щоб міністр Насалик хоч через медіа та Інтернет побачив проблему».

Директор заводу Валентина Огієнко каже: «До нас звертаються директори шкіл, дитячих садочків, які готові і влітку закупляти брикет для опалення, а ми не знаємо, що відповісти. Бо міністерство надсилає відписки замість реальної допомоги».

«Очевидно, вугілля сумнівного походження та якості, яке закуповують за формулою «Роттердам+», нашому уряду цікавіше, ніж підтримка вітчизняного енергоресурсу», — каже профспілковий лідер Андрій Страхов.

Наразі водії легковиків та пасажири автобусів продовжують читати гасла заводчан, проїжджаючи повз зупинений завод.

ДОВІДКОВО

Смолинський торфозавод — один із шести, які залишилися в Україні. Решту порізали на металобрухт. Водночас у Білорусі всі 24 заводи збережено. Також там виробляють найновіше обладнання для видобутку торфу і виготовлення брикетів.

Вл. інф.