Інтерв’ю з головою Закарпатської обласної ради Михайлом Рівісом

ІЗ ДОСЬЄ «ГОЛОСУ УКРАЇНИ»

М. Рівіса (на знімку) характеризують як виваженого, працелюбного й скромного керівника, який набув хорошого управлінського досвіду на попередніх посадах. Йому сорок cім. Має дві вищі освіти — інженерну та юридичну. Сімнадцять років працював на різних посадах у митних органах. Потім чотири роки — першим заступником Хустського міського голови. З квітня 2014-го і до грудня 2015-го — заступник голови Закарпатської ОДА. Не раз бував у зоні АТО.
Після обрання в кінці 2015-го головою обласної ради заявив, що хоче «мати сконсолідовану облраду», яка би ефективно працювала на благо закарпатців. На це й спрямована вся його діяльність.

Три основні й великі проекти

— Михайле Михайловичу, депутати обласної ради, яку очолюєте, — завжди виявляють великий інтерес до транскордонної співпраці, до ділових контактів зі своїми зарубіжними колегами. І ця, сказати б, добра й давня традиція ґрунтується насамперед на тій основі, що область, як жоден регіон України, межує аж із чотирма країнами Європи... Тож, якщо би коротко підсумувати пророблене за минулий рік, то яка картина вимальовується?
— Торік тривала підготовка до всіх важливих питань, які реалізовуватимуться нинішнього: налагодження і встановлення зв’язків та втілення вже напрацьованого у сфері транскордонного співробітництва.
— Якщо глибше торкнутися роботи й планів на нинішній та наступні роки Асоціації органів місцевого самоврядування «Єврорегіон Карпати — Україна», яка об’єднала чотири прикордонні області й головою наглядової ради якої обрано очільника Верховної Ради України Андрія Парубія, — щодо залучення грантів і фінансового ресурсу Євросоюзу для сучасного розвитку Карпат? Адже до цього проекту готові приєднатися також карпатські регіони сусідніх євросоюзівських держав, територіями яких теж пролягають гори Карпати...
— Закарпатською, Львівською, Чернівецькою та Івано-Франківською областями створено асоціацію «Єврорегіон Карпати», який організовує роботу щодо транскордонного співробітництва, розробляє нову окрему стратегію та інституційну спроможність. Зроблено перші успішні кроки, напрацьовано окрему програму України з розвитку Карпат, виходячи з можливостей наших областей. І на запрошення голови правління асоціації (ним обрано очільника Львівської облради Олександра Ганущина — нашого земляка родом з Рахівського району) наглядову раду асоціації очолив Голова Верховної Ради України Андрій Парубій. Це великий позитив.
Мета діяльності асоціації — отримати окремий рядок у європейському фінансуванні. Нами розпочато співробітництво з поляками, котрі, а також румуни й угорці, — тепло і схвально підтримують цю ідею. Моє «домашнє завдання» — долучити до співпраці й словацьких колег.
Намічено у червні ухвалити спільну заяву всіх голів органів самоврядування областей, повітів, країв до урядів наших держав. Її зміст буде наповнений розробкою чіткої позиції щодо розвитку, окремого фінансування та особливої уваги до гірських регіонів Карпат. Це дасть насамперед можливість стимулювати розвій туризму, розвивати Карпати як окремий єврорегіон. От така креативна ідея!..
— Як відомо, ось-ось має розпочатися фінансування євросоюзівськими структурами проектів на Закарпатті в рамках реалізації Європейського об’єднання територіального співробітництва «Тиса». Які та де розташовані ці об’єкти і коли розпочинаються роботи?
— Так. Ми вийшли на етап, коли можна розглядати питання про те, що беремо участь у конкурсі європейських інституцій і можемо спільно залучати кошти.
— Хотілося б взагалі почути від вас більше про саму реалізацію і про ті перспективи, які (як ви інформували читачів «Голосу України» у номері за 16 грудня 2016 року) програма «Тиса» відкриває перед Закарпаттям?
— Остаточно схвалені проекти і визначені пріоритети на нещодавно проведених загальних зборах європейського територіального об’єднання «Тиса».
Це великі проекти, які дадуть поштовх у розвитку європейського поводження з твердими побутовими відходами (ТПВ). Це — найбільший спільний проект Угорщини і України, на який виділяється понад сім мільйонів євро. Він передбачає побудову в селі Яноші Берегівського району сміттєпереробного заводу, який не захоронюватиме відходи, а перероблятиме — аби не нищити землю. Потужності цього підприємства розраховані також на переробку ТПВ з міста Берегового і району та сусідніх Виноградівщини і Хустщини. У двох останніх районах буде створено окремі сортувальні лінії.
Спочатку біогазова установка діятиме в угорському місті Кішварда, а в Яношах на основних потужностях побутові відходи проходитимуть процес пакування, відсортовування, відправлення замовникам вторсировини і, звичайно, буде підготовлено перший етап, щоб у перспективі встановити тут, у нас, біогазову установку. Все — згідно з європейськими нормами і правилами. Хоча тут є ще три конкуренти, однак, сподіваюся, що перевага буде за нашим напрацюванням.
Другий проект. Разом із Мішкольцьким університетом і Національною академією наук України проведено дослідження карстових проваль на місцях колишніх соляних шахт у селищі Солотвино. Фахівці й науковці, відряджені туди Європейською комісією, вивчали проблему, надали висновки й рекомендації. У нас є їхні листи підтримки. Фактично цей проект підготовлено, подано на розгляд конкурсної комісії, він також пройшов перший тур відбору, чекаємо доукомплектування документами і в результаті має бути проведений повний аналіз ситуації, щоб потім у рамках стратегії Дунайського басейну надати грантовий проект. Його кошторис — майже мільйон євро. Він буде виконаний лише на території України. Фінансуватиме угорська сторона, оскільки усвідомлює загрозу потрапляння солі у води Тиси. То може стати екологічним лихом для самої річки Тиси й значної частини Дунайського басейну. Тому це буде також один із пріоритетів. Сподіваємося, що за підтримки угорських колег цей проект буде реалізовано.
Потужний розвиток туризму на Закарпатті, який намітився останніми роками, теж буде підтримано європейським територіальним об’єднанням «Тиса» — як партнером. Спільно працюватимуть з департаментом економіки Закарпатської облдержадміністрації.
Це три основні великі проекти. Крім них, готується ще купа малих, які будуть реалізовані в районах області.

Незабаром — відкриття Чеського дому

— Дуже тісні контакти обласна рада підтримує з кількома чеськими регіонами. Нещодавно минуло десять років співпраці з краєм Височина, гарні напрацювання з Пардубіцьким і Устецьким краями, незабаром плануєте відкрити Чеський дім в Ужгороді...
— З чехами в нас — давні й добрі традиції співпраці. І хороші та реальні взаємні результати із Пардубіцьким і краєм Височина. Наприкінці минулого року нами підписано угоду з Краловоградецьким краєм. Активна робота триває також з Устецьким краєм, який нам допомагає у відкритті в Ужгороді Чеського дому. Попередній міністр закордонних справ обіцяв, що це буде першим кроком до повноцінного відкриття Генконсульства на Закарпатті.
Слід наголосити, що період першої Чехословацької Республіки (1919—1939 рр.), коли наш край входив до її складу, залишив у закарпатців дуже приємні спогади. І вельми позитивним є те, що прагнемо спільно розширяти та відновлювати наші зв’язки і взаємну співпрацю нині — у загальноєвропейському контексті.
Кожен край вносить свою специфіку в загальний зміст співпраці з Закарпаттям. Височина пішла шляхом виділення коштів із власного бюджету в межах п’яти мільйонів крон щороку. Але якщо виникає гостра потреба, можемо до них звертатися ще по мільйон і вони додатково це розглядатимуть. А от Краловоградецький край зробив наголос на чинні європейські програми підтримки. Зокрема, студентства — програма «Еразмус»; місцевого самоврядування тощо. Це відкриває можливість використання євросоюзівських коштів.
— Михайле Михайловичу, таки вперше розширилися добрі партнерські взаємини Закарпаття з урядовими структурами федеральних земель Німеччини. Звідти фінансуватимуть не лише психологічну реабілітацію воїнів АТО, а й інфраструктурні програми...
— Допомогти оздоровитися воїнам АТО, котрі дуже часто вражені посттравматичним синдромом,  було основою програми мого відвідання округу Франконія федеративної землі Баварія. Адже я знав, що у тамтешньому — провідному європейському! — університеті накопичений надзвичайно хороший досвід щодо психіатрії і реабілітації саме таких осіб. Тому й попросив допомоги в наданні профільному закарпатському обласному закладу консультацій і навчань спеціалістів, котрі лікують посттравматичний синдром. Мета — проводити якісну реабілітацію наших хлопців удома.
Приємно, що програма, на яку виділятимуть 50 тисяч євро щороку і яку домовлено продовжувати за потреби, діє за рахунок коштів уряду Німеччини. Цьогоріч проводитиметься навчання нашого медперсоналу і професорів у Німеччині, а баварські фахівці-професори приїдуть у наш госпіталь і надаватимуть консультації тут.
Оскільки ми пройшли, на думку уряду Німеччини, надзвичайно успішний і цікавий період представлення й іншої частини програми, то нам надана можливість залучити до півмільйона євро на розвиток інфраструктури і відновлювальну енергетику.
Посприяло й те, що Україна приєдналася до Кіотської, потім до Паризької угоди з питань екології. Отже, передбачено встановити сонячні панелі для забезпечення цілодобового водопостачання у місті Хусті — нами надано всі необхідні папери. Це розглядається на рівні конкурсного відбору і я сподіваюся, що найближчим часом надійде позитивна відповідь. Та вже можу повідомити, що на кінець червня-початок липня отримав запрошення президента округу Франконія на підписання угоди про реалізацію цього проекту.

Кошти просимо, а виділені ЄС мільйони роками не освоюємо

— Із сусідами-румунами вже домовлено про модернізацію прикордонного переходу «Дяково»— «Халмеу» — насамперед, що стосується облаштування майданчиків для стоянок і обслуговування каміонів... Але є й низка інших проектів?
— Змушений констатувати: нас завжди «тягне назад» під час проведення конкурсів те, що ми не реконструювали пункти пропуску. І всі європейські інституції нам висувають претензію, оскільки це проблема місцевої влади.
Але не можемо скидати проблеми на наше населення і безпосередньо на село Неветленфолу (попередня назва Дякова). Питання в тім, що після ремонту найгіршого відрізку дороги за кошти фонду регіонального розвитку — у тому напрямку збільшився потік великовагових вантажівок. І водії довжелезних колон каміонів часто перегороджують доступ мешканцям до воріт свого обійстя. Адже, чекаючи переходу через кордон, водії тим часом шукають собі розваги. Це явно не подобається жителям цього села. КПП не реконструйований, низька його пропускна спроможність... Проблема і на нашій стороні, і на румунській — накопичуються автотранспортні засоби (АТЗ) в обидва боки. Та щоб не прив’язуватися до планів Державної фіскальної служби України, область подала пропозицію колегам з Румунії побудувати сервісні зони перед пунктом пропуску. І питання буде вирішене, оскільки там здійснюватимуть відстій каміони...
До речі, румуни провели зі свого боку реконструкцію пункту пропуску. Сподіваємося, що наша Державна фіскальна служба буде нарешті шукати кошти для приведення до ладу КПП «Дяково», адже нею «проворонені» три мільйони євро, які євросоюзівські структури виділяли на оновлення цього переходу, але нещодавно відкликали — уже не мали терпіння роками чекати й спостерігати за бездіяльністю української сторони...
Але є й більш приємна річ: домовлено з румунськими колегами щодо реалізації великої безпекової програми, яка передбачає встановлення відеокамер на шляхах Закарпатської, Чернівецької та Івано-Франківської областей і так само на автодорогах з румунської сторони. Камери мали б вимірювати швидкість і фіксувати переміщення транспорту. Це явно зменшить небезпеку на наших шляхах та контролюватиме в’їзди і виїзди з області.
— І тут же: як колишній митник-керівник і нині очільник самоврядного органу прикордонної області, як оцінюєте той, м’яко б сказати, ганебний факт, що понад двадцять дев’ять мільйонів євро, які виділялися Євросоюзом як допомога в розбудові контрольно-пропускних пунктів на західному кордоні України, ЄС відкликав через неосвоєння цих коштів (третина з них спрямовувалася на закарпатські КПП) протягом довгих років?
— Ви чуєте, що під час нашої розмови я не раз згадую цей ганебний факт. Закарпатська обласна рада ухвалила звернення до керівника уряду України, Генпрокурора, голови СБУ, міністра внутрішніх справ, щоб проконтролювати і притягти до відповідальності посадовців, котрі протягом довгих років не зуміли використати ці кошти і Євросоюз врешті-решт відібрав той фінансовий ресурс у сумі 29,2 млн євро. Вважаю, це неприпустимо. Не виключаю, що там була задіяна корупційна складова, яка і стала перепоною реалізувати такі вкрай необхідні оновлення.
Якщо просимо від ЄС кошти в розмірі 600 мільйонів євро, а нам взамін кажуть зняти мораторій на вивезення лісу-кругляка, то через явне недбальство держава змушена майже 19 відсотків цієї суми повернути до ЄС!.. Навіщо тоді, скажіть мені, будь ласка, просимо ресурс, який не можемо чи не вміємо освоювати?!. Посадовці, котрі спричинили такі наслідки, повинні понести відповідальність!
— І на завершення: що приємного очікувати нинішнього року громаді Закарпаття від міжнародної співпраці?
— Висловлю впевненість, що все-таки зрушимо з місця переробку твердих побутових відходів, продовжимо розбудову в соціальній сфері за допомогою наших чеських друзів, а за підтримки колег з Румунії розпочнемо безпекові проекти і намагатимемося розв’язувати проблеми біля пунктів пропуску. Ці всі речі надзвичайно чутливі й вкрай потрібні нашому краю. Як і розвиток туризму. Хочемо діяти так, щоб на Закарпаття прийшов європейський турист, щоб ми і в цю сферу могли залучати кошти з ЄС і щоб зарубіжний мандрівник, коли скуштує наші традиційні страви і наше вино, почує наші співанки, поп’є нашу мінеральну воду, скупається в термальних басейнах, пройде верхами полонин чи підніметься на Говерлу, — захотів приїхати сюди ще не один раз і залишав так кошти, а наші краяни матимуть за що розвивати область, сплачувати податки — і станемо самодостатнім заможним краєм.

Вів інтерв’ю Василь НИТКА.
Фото автора.

Ужгород.

 

ФАКТ

Майже третина із 29,2 млн євро виділялася на реконструкцію закарпатських прикордонних пунктів — загалом 9,9 млн: на КПП «Ужгород» — 3,6 млн, на КПП «Лужанка» — 3,3 млн, на КПП «Дяково» — 3 млн.