Аномально холодний березень зірвав графік весняних польових робіт на Херсонщині. Порівняно зі звичним графіком півдня України вони відстають уже на місяць, хоча є і запас пального, і сільськогосподарська техніка «у стані повної бойової готовності». Але це ще не найстрашніше — науковці прогнозують значні втрати врожаю.
— Ярий ячмінь у нас починали сіяти ще в лютневі «вікна». Нині уже березень закінчується, а підготовка ґрунту ще не починалася — на полях сніг досі лежить. Для таких сільськогосподарських культур, як ярі ячмінь і пшениця, це означає відповідне скорочення періоду вегетації, і зменшення врожаю чи не вдвічі. Та якщо додасться ще й різке підвищення температур у квітні-травні до «літніх» максимумів, колос у ярих може не сформуватися взагалі і ячмінь доведеться скосити на зелені корми, — коментує директор Інституту зрошуваного землеробства (Херсон), член-кореспондент НААН України Раїса Вожегова.  — Щодо кукурудзи та сої, які вирощують переважно на зрошенні, тут втрат може й не бути за грамотного підходу до агротехнологій.

У департаменті агропромислового розвитку Херсонської облдержадміністрації поділяють тривогу науковців та аграріїв. Щоправда, кажуть: втрат очікують усе-таки менше. Цьогоріч у степовій Таврії планували засіяти 130 тисяч гектарів ярого ячменю. Зазвичай з гектара збирали 28—31 центнер цієї культури, але після всіх погодних катаклізмів у березні більше, ніж на 25 центнерів з гектара, вже й не сподіваються, підсумовує заступник директора департаменту Андрій Неделько.

Херсонська область.