Відновити роботу ще однієї цукроварні планували нинішнього року на Вінниччині. Власник підприємства запевняв, що Моївка восени буде з цукром. Згодом на сході села повідомив іншу інформацію: «Запускати завод не будуть». Чому?

ТОВ «Моївський цукор» не працює з 2013 року. Зберегти майновий комплекс вдалося завдяки зусиллям місцевих цукроварів і небайдужих селян. Вони цілодобово організували охорону. Діяти так почали після того, коли дізналися, що попередній власник має намір «порізати» обладнання і вивезти на брухт. У листах до керівництва держави, уряду й Верховної Ради, під час особистих звернень представників громади до керівництва району й області просили сприяти у поверненні зароблених грошей і у відновленні роботи заводу. Їм обіцяли. Багато разів обіцяли. На різних рівнях відповідали: «Допоможемо знайти ефективного власника».

Ще одна солодка обіцянка

Шукали нового власника, а повернувся... колишній. Заводчани не знають, як таке могло статися. Та їх мало цікавлять закулісні перипетії за участю «товстих» гаманців. Вони хочуть мати роботу. Хочуть отримувати зарплату. Таку надію їм надали на початку минулого року. Тоді в село приїхав представник власника. Розповів про плани. Говорив конкретно: у 2017-му запустять конвеєр на цукроварні у селі Соколівка, що в Крижопільському районі, а у 2018-му заводський гудок почують у Моївці. Згодом те само повторив власник. Він теж побував у селі, звернувся з пропозицією повернутися із заробітків тих, хто раніше варив цукор, а тепер заробляє далеко за межами села. Довірливі сприймали сказане за чисту монету, дехто хитав головою, мовляв, повірить у сказане тільки тоді, коли запрацює конвеєр. «Нічого дивного, — каже сільський голова Моївки Олександр Вівдич. — Людей стільки разів годували солодкими обіцянками!.. Тому створили робочу групу. До неї увійшли 15 осіб. Вони взяли на себе зобов’язання контролювати збереження обладнання і роботи з відновлення заводу».
Як стверджує керівник громади, робоча група зустрічалася з представниками власника, обговорювали план ремонту, восени почали формувати штат керівників, навіть провели окремі технічні роботи. «Все йшло до того, що завод справді готують до запуску, — продовжує Олександр Вівдич. — Однак сталося інакше...»

«У нас уже інший хазяїн...»

На початку січня нинішнього року Моївська цукроварня перейшла до рук нового власника. Ним став господарник Анатолій Дідик. Він одразу навідався на підприємство, зустрівся з громадою. Запевнив, що продовжить розпочату підготовку заводу до нового сезону, що очолюване ним фермерське господарство вирощуватиме буряки для Моївки. Приблизно через місяць від нього почули інше — завод у нинішньому році працювати не буде.
— Про це було сказано на сході села, — продовжує розповідь Олександр Вівдич. — Ми запросили на зустріч з людьми керівників нашого Чернівецького району. Прибув голова адміністрації Олег Антонюк, голова районної ради Василь Мельничук. Був присутній також керівник районного управління агропромислового розвитку. Приїхав і новий власник, бо питання відновлення заводу значилося також у порядку денному.
Ось як пояснив Анатолій Дідик «Голосу України» причини, що стримують запуск цукроварні:
— Завод треба спершу відремонтувати, — каже пан Анатолій. — Не думав, що стільки обладнання зникло. Багато чого застаріло. Є й інші не менш вагомі причини. Хто знає, що буде надалі з газом? По якій ціні його купуватимемо? Вирішили ставити котел на альтернативному паливі. Для цього потрібен час.
Нарешті про ціну. Нині оптовики платять за тонну цукру 10,5 тисячі гривень, а давали ж по 15,5 тисячі...
Ціни співрозмовник назвав недостовірні. В обласній асоціації «Поділляцукор» уточнили: найдорожче платили за тонну 14,8 тисячі гривень. Це було раніше. Нині пропонують понад 11 тисяч гривень.

Віктор СКРИПНИК.
Мал. Олексія КУСТОВСЬКОГО.

Вінницька область.

 

ФАКТ

У 2017 році на Вінниччині цукор варили на семи заводах. Така само кількість працюватиме у нинішньому році. Однак площі під цукристі планують суттєво збільшити. За інформацією сайту Вінницької ОДА, навесні насіння солодких коренів покладуть у ґрунт на 70 тисячах гектарів (на 13 тис. га більше від минулорічного показника). Названу площу посадовці називають прогнозованою. «Якщо так станеться, потужностей семи заводів не вистачить для переробки вирощеної сировини, — уточнюють в асоціації «Поділляцукор». — Сезон цукроваріння розтягнеться на декілька місяців».

 

ДОВІДКОВО

За інформацією електронної системи YouControl, Анатолій Дідик є засновником і керівником ФГ «Врожайне» у селі Слобода-Шаргородська Шаргородського району. Він також один із двох засновників ТОВ «Моївський цукор». Ще один партнер, з яким мають однакову кількість внесків до статутного фонду, проживає у столиці. Названа система також видає інформацію, що ТОВ «Моївський цукор» не має податкової заборгованості. Хто беніфеціар, не вказано. Дата оформлення документів на нового власника — 5 січня 2018 року.

 

КОМЕНТАР

Якщо були крадіжки майна, чому в поліцію не заявили?

Голова Чернівецької районної ради Василь Мельничук:
— Районна влада всіляко сприяє у відновленні роботи заводу. Організовували зустріч керівників господарств, фермерів з науковцями, інвесторами. Мова йшла про те, як забезпечити підприємство сировиною. Розрахунки показують, що для рентабельної роботи підприємства потрібно вирощувати буряки на площі приблизно три тисячі гектарів. У нашому районі, за попереднім вивченням ситуації, цукристі для Моївки готові вирощувати на площі понад тисячу гектарів.
З приводу зникнення майна, я запитував на сході села: «Чи могло це обійтися без участі місцевих?» Зрештою, чому про це не заявили у поліцію? Словом, є в історії з нашим цукровим заводом чимало недомовок. Прикро, що у програші знову залишаються прості люди.