Пасічники об’єднуються, щоб проторувати шлях до іноземних ринків

У селищі Семенівка, що на Полтавщині, влаштували першу міжнародну конференцію «Меди Межиріччя». На ній керівники обласної влади, профільних навчальних закладів і громадських організацій та підприємці-бджолярі підписали меморандум про співробітництво задля створення «медового» кластера.

Від «базарних» відносин до цивілізованих

За словами заступника міністра аграрної політики та продовольства Ольги Трофімцевої, кластер такого профілю стане першим в Україні. І дасть змогу виробникам меду вийти на цивілізовані ринки збуту, зокрема й закордонні.
Тим паче, що іноземці готові купувати їхній натурпродукт. Але, звісно, не будь-який. Тільки якісний, без жодної хімії, бажано органічний, сертифікований. Не звабиш їх і дрібними партіями. Тож чимало пасічників змушені збувати мед майже за безцінь посередникам, які перепродують його за кордон.
Кластер як об’єднання виробників, науковців, управлінців, фахівців ветеринарної та інших супутніх служб саме і покликаний нейтралізувати всіляких «прилипал» до цього бізнесу. Та водночас посприяти розвитку сільських територій. «Меди Межиріччя» розіллються на десять (!) районів Полтавщини, які розташовані на цьому своєрідному перехресті чотирьох річок, що впадають у Дніпро.

Поєднали корисне з... корисним і приємним

Організаційно-виробничим ядром нового об’єднання стане розташоване в Семенівському районі сільгосппідприємство «Дружба». Прагнення його фундатора Сергія Семигреєнка підвищити врожайність сільгоспкультур привело досвідченого аграрія до... бджіл. Точніше, до їхньої здатності запилювати не лише традиційні медоноси, яку активно використовують за кордоном.
Далі почали поєднувати корисне з... корисним і приємним. Трав’яні медоноси стали своєрідним делікатесом ще й для корів, які почали давати більше молока. Такими травами засівають і площі під зелений пар. Нині в «Дружбі» понад три тисячі бджолосімей, що дало змогу поставити виробництво меду на промислову основу.

Віце-президент Спілки пасічників України Леонід Веред (на знімку) опікується технологічними процесами на «медовому полі» ПСП «Дружба» і про виплекані тут солодкі дива різних видів готовий розповідати годинами.
Учасники міжнародної конференції «Меди Межиріччя» мали змогу ознайомитися з профільною виробничою базою згаданого підприємства. Побачене вражало багатьох. Чого варта хоча б закуплена «дружбівцями» у Фінляндії лінія з відкачування меду...

Нове дітище дрібних виробників не душитиме

Тож лише задля того, щоб вивчати досвід європейських виробників, бачити його острівці в нас, об’єднуватися таки варто. Про це на конференції говорили президент Спілки пасічників України, народний депутат кількох попередніх скликань парламенту Володимир Стретович, голова Полтавської ОДА Валерій Головко й інші учасники заходу.
Та чи не переросте таке об’єднання в ще один холдинг, який душитиме дрібних пасічників? Директор департаменту агропромислового розвитку ОДА Сергій Фролов переконаний: такого не станеться. Адже йдеться про гуртування на суто добровільних засадах, яке не передбачає підпорядкування.
Зрештою, підписанням меморандуму про співробітництво зроблено тільки перший крок до створення кластеру «Меди Межиріччя». Реально він може запрацювати за кілька місяців. Тож підвищення «врожайності» на медовому полі Межиріччя довго чекати не доведеться.

Василь НЕЇЖМАК.
Фото автора.