Уряд України опрацьовує формулу ціни на газ усередині країни, яка враховувала б поточну економічну ситуацію і глибокий соціальний аспект. Про це в ефірі одного з телеканалів заявив Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман.

«Цього опалювального сезону ціни не підвищувалися. Я дотримав свого слова. Але на майбутні періоди ми маємо знайти формулу, яка запобігатиме необ’єктивним цінам всередині країни. Я наголошую на тому, що треба дивитися на соціальний аспект, соціальний фактор, який може вплинути на погіршення якості життя громадян», — вважає глава уряду.

Нагадаємо, раніше представники Кабміну неодноразово заявляли, що ціни на газ для населення у найближчому майбутньому переглядати не будуть. Й це не дивно. Навіть нинішні цифри у комунальних платіжках українців спричиняють ледь не шекспірівські пристрасті й зумовлюють можливість реваншу популістів на політичній арені. Зростання цін напередодні двох передвиборних кампаній 2019 року, президентської і парламентської, стане вагомим козирем у руках опонентів нинішньої влади.

Проте розмови про підвищення ціни на газ виникли не на порожньому місці. Уже кілька років МВФ вимагає, аби український уряд встановив світові ціни на «блакитне паливо» на внутрішньому ринку. Чому ж Кабмін, попри такі високі ризики, усе ж іде назустріч вимогам Фонду? Річ у тім, що, за даними НБУ, на 2018—2019 роки припадає піковий період виплат України за зовнішніми зобов’язаннями. «З огляду на необхідність повернення у 2018—2019 рр. понад 10 млрд дол. США в рамках виплат за зовнішнім державним боргом ризик подальшої затримки з реалізацією програми з МВФ на сьогодні лишається ключовим для України», — уточнює прес-служба Нацбанку.

Водночас голова правління Центру прикладних політичних досліджень «Пента» Володимир Фесенко нагадав, що до червня жодного підвищення цін на газ не планується. «Якщо рішення про зростання ціни й буде ухвалено, то це здороження розтягнуть у часі так, щоб воно не було суттєвим для споживачів», — спрогнозував політолог у коментарі «Голосу України».

«Питання підвищення ціни на газ є предметом переговорів з МВФ, — погоджується В. Фесенко. — Тут ситуація досить складна. Ще два роки тому уряд пообіцяв МВФ, що українська ціна на газ буде прив’язана до світової. Але є соціальна ситуація.

Кабінети Яценюка і Гройсмана вже декілька разів підвищували ціну, в результаті чого вартість газу стала дуже суттєвою. Нині йти на ще одне підвищення, м’яко кажучи, ризиковано. Це б спричинило додаткове і соціальне, і політичне напруження.

Знадобляться додаткові фінансові ресурси на компенсації, а саме — субсидії, що зумовить бюджетне напруження. На мій погляд, у МВФ це теж мають розуміти. Вони ж піклуються саме про фінансову стабільність України, про те, щоб не було дефіциту».

Утім, на думку В. Фесенка, форсує зростання в історії підняття ціни на газ не лише і не стільки заморський МВФ, скільки рідний НАК «Нафтогаз України»! «У «Нафтогазу» є фінплан, і вони закладають мільйони гривень у преміальний фонд, водночас наполягаючи на підвищенні ціни на газ. Вважаю, у ситуації, що склалася, це просто несправедливо. Вони перекладають проблеми своєї компанії на плечі споживачів. А уряд намагається знайти збалансоване рішення, яке б враховувало і економічний, і соціальний аспект», — вважає В. Фесенко.

У будь-якому разі переговори про ціну на газ для населення лише почалися й простими не будуть. Водночас для українців початок таких перемовин — не найкраща новина, адже розмови про підвищення цін на «блакитне паливо» рідко коли завершуються без згубних наслідків у комунальних платіжках.