На Херсонщині, як і в усій країні, м’ясо стрімко дорожчає через зростання в ціні кормів та енергоресурсів, а також вирізання поголів’я через спалахи африканської чуми свиней. Зокрема, за ту ж свинину живою вагою восени минулого року перекупники тут пропонували 27—30 гривень за кілограм, а нині дають 42—43 гривні. Здавалося б, саме час нарощувати поголів’я, поки продавати його вигідно. Але виробники розхолоджують оптимістів: левову частку очікуваних прибутків заздалегідь «з’їдає» зростання виробничих витрат. До того ж у реконструкцію ферм та закупівлю молодняку спочатку треба щось вкласти, а стартового капіталу — катма.
— Маємо майже п’ятсот свиней. Поголів’я можна нарощувати — виробничі площі це дозволяють. Однак у розширення ферми потрібно інвестувати гроші, а де їх узяти, якщо в державних підприємств забирають до бюджету три чверті прибутку? От і минулого року після сплати всіх податків у нас залишилося того прибутку менше ста тисяч гривень. Порівняно з тим, які суми необхідно вкладати у розвиток свинарства, це ніщо. А брати кредити у банку дуже ризиковано — можна «у трубу вилетіти». Маємо гіркий досвід: нещодавно вже спробували збільшувати кількість свиней на фермі. І все йшло добре, аж поки не настав час продавати відгодованих свинок. Якраз тоді закупівельні ціни з невідомих причин і без жодного економічного обґрунтування упали майже на чверть. Тут уже не про доходи думали — лише б тільки на збитки не наразитися — цінову політику в нас спрогнозувати, на жаль, абсолютно неможливо, — ділиться роздумами директор державного підприємства «Дослідне господарство «Каховське» Володимир Проценко.
Три чверті свиней на Херсонщині утримуються у дрібних приватних господарствах. Але їх власники також не поспішають розширювати хліви та міні-ферми. Вони побоюються не так падіння закупівельних цін, як остаточного встановлення уже задекларованої державою заборони на забій худоби у «домашніх» умовах. Якщо впровадження обмежень укотре не відкладуть, тих же свиней доведеться возити на сертифіковані бійні. А оскільки їх в області збудовано обмаль, від села до такого підприємства треба діставатися дорогою у кількадесят кілометрів, ще й платити за послуги «цивілізованих» різників. Вихід — у створенні спеціалізованих кооперативів та влаштування власних, доступніших боєнь. Та питання знову-таки у грошах, яких немає. Тому може статися так, що через супутні витрати свіжина знову помітно здорожчає, а купівельна спроможність населення впаде. І кому тоді будуть ці свині потрібні? Отже, й дешевої свинини в магазинах та на ринках можна не чекати...
Херсонська область.
