Учора в Києві розпочався ХІ Київський безпековий форум. Цьогоріч він присвячений встановленню довгострокового миру в нашому регіоні та Європі й відбувається на високому рівні. Його тема — «Регенерація безпеки: план для світу, регіону та України».

Понад 400 міжнародних та українських лідерів, представників політичних, ділових і громадських кіл із понад 20 країн обговорили глобальні безпекові тенденції та виклики в сучасних міжнародних відносинах, а також вагомість України для регіональної та європейської безпеки та демократії, проблеми економічної, інформаційної, енергетичної безпеки, співпраці України з НАТО. 

Зі спеціальною промовою на Безпековому форумі виступив 

Голова Верховної Ради України Андрій Парубій. Виклики, які стоять перед цивілізованим світом, мають глобальний характер, наголосив він, зауваживши, що російська агресія не є конфліктом між Україною і Росією — Путін кинув виклик усій системі безпеки світу, Україна в його агресивних планах є дуже важливою складовою, але не останньою. 

Глава парламенту нагадав, як ще в 2014 році, коли розпочалася агресія, ми наголошували, що це не конфлікт України з Росією, а Путін кинув виклик усій глобальній системі безпеки у світі. Відтоді минуло чотири роки, і світ зміг переконатися і усвідомити ту глобальність загрози, яку несе Путін і РФ. «Найбільш ефективною структурою у протистоянні російській агресії був і залишається Північно-Атлантичний альянс, який може і повинен дати адекватну відповідь на ті виклики, які стоять перед світом», — підкреслив А. Парубій. Він нагадав, що торік за його ініціативою український парламент ухвалив зміни до закону про засади внутрішньої і зовнішньої політики, де зазначено, що ключовим стратегічним напрямом зовнішньої політики України є вступ до НАТО, і ми твердо стоїмо на цій позиції.

«Так само як для України важливе членство в НАТО, так само і для НАТО важлива тісна співпраця з Україною», — наголосив А. Парубій.

Голова Верховної Ради розповів, що парламент прийняв у першому читанні закон про національну безпеку, який проводить масштабну реформу всього сектору безпеки та є надзвичайно важливим для його приведення до стандартів альянсу. А. Парубій запевнив, що до другого читання буде враховано всі рекомендації від наших партнерів з ЄС та НАТО. «Я впевнений, це стане ще одним вагомим і рішучим кроком до членства України в НАТО і до приведення українських Збройних Сил до стандартів НАТО», — зазначив він.

Глава парламенту подякував США за рішення, яке дуже довго очікувала Україна, — про надання летального оборонного озброєння. «Це рішення має не лише військове, а і символічне значення, — сказав А. Парубій. — Адже українським військовим вкрай важливо знати, що вони не самі у цій боротьбі і за нами стоїть увесь цивілізований світ. Ми сподіваємося, що таке ж рішення, як прийняли США, буде прийнято і нашими партнерами з ЄС та Канади».

При цьому Голова Верховної Ради зауважив, що поняття безпеки є набагато ширшим компонентом, аніж мілітарні виклики. Це безпека енергетична, інформаційна, гуманітарна, кібербезпека. Для України є надзвичайно важливою позиція щодо «Північного потоку-2», неприйнятність та недопустимість цієї ініціативи. А. Парубій нагадав, що лист про неприйнятність «Північного потоку-2» підписали і наші сусіди, спікери Литви, Латвії, Естонії, Польщі та України. Шість країн на сьогодні підписали лист, у якому йдеться, що це не економічний, а політичний проект Путіна, спрямований на енергетичний шантаж Європи та послаблення України. Голова Верховної Ради закликав всі європейські країни та членів НАТО ще раз проявити солідарність з Україною. «Ми повинні добитися замороження цього проекту і недопустимості його реалізації, — сказав А. Парубій. — Впевнений, що можемо об’єднатись і зупинити реалізацію проекту «Північний потік-2».

А. Парубій також відзначив ефективність міжнародного майданчика -Міжпарламентського союзу «Україна — Польща — Литва» та безпекових ініціатив у рамках такої співпраці, наголосивши на потребі відкласти в сторону всі історичні розбіжності, які були між нашими народами, а знаходити ті фактори, які нас об’єднують. «Ми повинні добитися того, щоб минуле не стріляло в майбутнє, шукати ті фактори, які нас об’єднують у регіоні», — сказав він.

Голова Верховної Ради також висловився за поглиблення міжпарламентської співпраці між країнами Грузії, Молдови та України, нагадавши, що місяць тому в Кишиневі було ініційовано створення Міжпарламентської асамблеї «Україна — Грузія — Молдова». «Важливо, щоб наша діяльність була скоординована в безпекових питаннях, щоб наблизити повноправне членство цих країн у ЄС», — зауважив А. Парубій.
8—9 червня в Києві відбудеться перше засідання МПА «Україна —Грузія — Молдова», тож А. Парубій запросив спікерів усіх європейських країн взяти участь у цьому форумі.

«В час найбільших викликів ключова відповідь на них — відчуття солідарності», — резюмував Голова Верховної Ради.

У рамках форуму відбулися спеціальні дискусії — «Позиція світової спільноти щодо агресії проти України: Крим, Донбас та права людини», «НАТО — Україна: партнерські дії задля миру в Європі», а також Сесія прем’єр-міністрів, присвячена регіональному співробітництву, під час якої виступили глави урядів: України — Володимир Гройсман, Литовської Республіки — Саулюс Скверняліс, Республіки Молдова — Павел Філіп, спеціальний представник президента та уряду Турецької Республіки, міністр внутрішніх справ Сулейман Сойлу, прем’єр-міністр України у 2014—2016 роках Арсеній Яценюк.

Президент України Петро Порошенко у вітальній промові наголосив, що за 11 років форум перетворився на потужний майданчик, став визнаною у світі широкою платформою для обговорення регіональних безпекових питань і сприймає присутність поважних міжнародних політиків як прояв підтримки України та солідарності з Україною.

«Форум відбувається в особливо тривожний час, — сказав П. Порошенко. — Світ зараз стає на порозі доленосних рішень. На наших очах розгортаються драматичні події у Сирії, сподіваємося, що вдасться уникнути найгіршого сценарію, але терпіння світу не безмежне, і всі, хто стоїть за цими страшними злочинами, мають понести відповідальність. Бо Росія не просто продовжує глумитися над міжнародним правом, загальноприйнятими цінностями, Росія підбурює, спрямовує, скеровує міжнародний клуб диктаторів, який як клуб божевільних самогубців вирішив кинути виклик усьому цивілізованому світу. І настав час ставитися до цієї поведінки як до серйозних злочинів, що вимагають добре скоординованої, рішучої реакції». Президент відзначив, що холодна війна, розпочата кремлівським агресором, вже триває, і досить давно, ця війна уже перетнула наш поріг, увійшла до наших домівок, у наше життя, в наші електронні мережі. «Нам треба об’єднатися, щоб ефективно протидіяти і захистити державу в цій війні, а невпевненість живитиме апетити наших ворогів», — сказав П. Порошенко і наголосив, що злочини Кремля та російської агресії на Донбасі та в Криму мають бути покарані. «Світ уже визнав і збагнув, що ця боротьба — не внутрішній конфлікт, а військова агресія, яка стосується всіх», — підкреслив він.

Петро Порошенко окреслив декілька конкретних кроків та завдань на найближче майбутнє. По-перше, наголосив Президент, для перемоги потрібні перш за все єдність та солідарність. «Бо, будучи єдиними, ми залишаємося сильними», — сказав він. По-друге, непорушний та об’єднаний трансатлантичний фронт санкцій. П. Порошенко привітав рішучий крок США — санкції щодо кремлівської верхівки та її оточення. «Але щоб змінити поведінку Росії, маємо синхронізувати всі санкції», — сказав Президент, запропонувавши уряду внести пропозиції щодо пакета відповідних заходів. По-третє, допомога в наданні летальної зброї Україні. «До нас ще навіть не надійшла зброя, а російські танкісти вже відмовляються керувати до нас танки, почувши, що в нас на озброєнні може бути така зброя», — зауважив глава держави. По-четверте, збереження логіки Мінського процесу, встановлення миру. «Шлях до імплементації Мінських домовленостей пролягає через розгортання миротворчої операції ООН на окупованому Донбасі, яка має охопити всю окуповану територію, включаючи неконтрольовану ділянку україно-російського кордону», — підкреслив Президент. По-п’яте, зміцнення стійкості щодо гібридної загрози — потоку фейкових новин, інформаційного впливу. П. Порошенко закликав взяти на озброєння нові законодавчі запобіжники, щоб упередити втручання Росії у будь-які вибори як в Україні, так і в Європі. По-шосте, визначення кордонів ЄС та НАТО. «Кращої нагоди не буде. Україна, Молдова та Грузія належать до західного альянсу і мають бути його частиною», — заявив Президент. — Щодо НАТО наполягатимемо на програмі посилених можливостей України та Плані дій щодо членства, посилюватимемо секторальну інтеграцію з ЄС — єдиний цифровий ринок, енергетичний союз, шенгенська зона».

Петро Порошенко окремо подякував литовським друзям за ініціативу нового «Плану Маршалла». І останнє, підкреслив український Президент, — жодного бізнесу з Росією. Першим кроком на цьому шляху стало прийняття Верховною Радою закону про реінтеграцію Донбасу, де на законодавчому рівні визнано російську агресію та право України на самооборону. Президент заявив, що наступним кроком буде внесення до парламенту проекту закону про негайне одностороннє припинення дії окремих положень Договору про дружбу, партнерство та співробітництво Росії в частині, що несумісна з нашим правом на самооборону, передбаченим міжнародним правом. Адже окремі статті договору — щодо стратегічного партнерства чи двосторонню співпрацю у сфері військово-технічного співробітництва стали анахронізмами. При цьому Президент зауважив, що не скасовуватимемо весь договір, а призупинимо дії окремих статей. Положення договору щодо підтримки суверенітету та територіальної цілісності України залишаються у силі. П. Порошенко також повідомив, що Україна підготувала пропозиції щодо припинення участі в органах та інституціях СНД, інвентаризації і перегляду всієї договірної і законодавчої бази щодо зобов’язань у рамках СНД.

З таким запитанням звернувся до учасників форуму Прем’єр-міністр Володимир Гройсман. «Насправді світ не став безпечнішим, а загрози стали навіть більшими, аніж рік тому, — сказав він. — Світ ще не адекватно реагує на загрози. Росія, як країна-агресор, нехтує всіма нормами міжнародного права. Тому постає питання про адекватність дій демократичного світу, інакше загроз з кожним роком ставатиме не менше, а більше». Прем’єр навів тривожну статистику: за останній рік у світі скоєно понад 22 тисячі терактів і нападів, із них майже 4 тисячі — на Донбасі. В. Гройсман відзначив роль США, адміністрації Трампа за адекватні дії, спрямовані на протидію російській агресії, за санкції, які змушуватимуть Росію рахуватися з цивілізованим світом.

Екс-прем’єр-міністр Арсеній Яценюк відзначив: історія так розпорядилась, що ми не змогли сто років тому втримати Незалежність, втрата Незалежності мала катастрофічні наслідки, але ми повернули статус Незалежної держави. «Україна повинна бути сильною, — наголосив політик. — ЄС поділяє прагнення України щодо членства в ЄС, НАТО каже, що двері для України відчинені. Слух у мене кращий, аніж зір. Тому хочу зрозуміти: це так чи ні? Думаю, відповідь наших союзників має бути одна: так. ЄС і його цілісність, європейська демократія — під загрозою. І тому ми просимо наших європейських партнерів дуже чіткої перспективи для України». 

Прем’єр-міністр Литви Саулюс Сверняліс прибув на форум після відвідин Авдіївки із тяжкими враженнями і закликав іноземних політиків побувати там. «Те, що бачимо з екранів телебачення, дуже відрізняється від того, що побачиш на власні очі та поспілкуєшся з людьми, — сказав він. -Дуже важко усвідомити, що сьогодні, у XXI сторіччі, у Європі відбувається війна, яку підтримує країна, яка є постійним членом Ради Безпеки ООН і яка відкрито порушує міжнародні угоди та домовленості. Відповідь російській агресії має бути консолідованою. Ми повинні допомогти Україні відновити себе». Литовський прем’єр запропонував кожній європейській країні взяти участь у відбудові Донбасу — скажімо, відновити одну вулицю, школу, лікарню чи інші об’єкти інфраструктури.

Прем’єр-міністр Молдови Павел Філіп висловився за ухвалення спеціального закону для таких територій, як Придністров’я, що свідчитимуть про повагу до територіальної цілісності країни, її реінтеграцію. «Молдова є надійним партнером і підтримуватиме всі зусилля України в подоланні кризи на Донбасі та поверненні Криму, Молдова засуджує незаконну анексію Криму», — запевнив політик.

Міністр внутрішніх справ Туреччини Сулейман Сойлу закликав комплексно оцінювати безпекову ситуацію у світі. «Бо це не просто безпека національних кордонів, — сказав він. — Якщо небезпека виникає в певному регіоні, вона має вплив і на інші регіони, навіть не дуже з ним пов’язані. На жаль, лідери не можуть домовитися за столом політичних переговорів. Глобальні помилки породжують нові помилки, радикальні настрої, тероризм, торгівлю наркотиками».

Голова Комітету Верховної Ради України у закордонних справах Ганна Гопко висловилася за створення єдиного координаційного органу з питань Донбасу та Криму для того, щоби вирішувати питання звільнення заручників, забезпечення прав вимушених переселенців.

Довідково

Щорічний міжнародний захід «Київський безпековий форум», започаткований Фондом Арсенія Яценюка «Відкрий Україну» у 2007 році, є платформою для дебатів із найактуальніших питань безпеки в Європі та Чорноморському регіоні. Метою форуму є посилення співробітництва у сфері безпеки між Європейським Союзом та Чорноморським регіоном, підвищення рівня обізнаності про розвиток безпеки серед ключових гравців, посилення ролі незалежних та неурядових акторів у розв’язанні безпекових проблем в Європі.