Відповідь на це запитання постійно шукають фахівці управління Західного офісу Держаудитслужби у Хмельницькій області. Провівши протягом року 57 ревізій, вони виявили порушення законодавства, що призвели до недоотримання бюджетами всіх рівнів, підприємствами, установами та організаціями області належних доходів, а також незаконного і нецільового витрачання та недостачі ресурсів на загальну суму 43,7 мільйона гривень. При цьому у трійці лідерів порушників фінансової дисципліни — державні підприємства, на які припало сімнадцять мільйонів гривень від згаданої суми, майже по дев’ять мільйонів — на галузь освіти і науки та сферу послуг і житлово-комунального господарства.

А неефективні управлінські рішення, на думку аудиторів, призвели до недоотримання доходів й упущення вигоди майже на 232 мільйони гривень. Непродуктивні і просто зайві витрати становлять 104 мільйона гривень, а через порушення законодавства втратили фінансових і матеріальних ресурсів майже на 338 тисяч гривень.

Чому керівники так «вільно» розпоряджались величезними сумами, залишається лише здогадуватись. Тим часом ревізори стверджують, що відшукати «огріхи» під час проведення господарських операцій не так уже й важко. Зокрема, після перевірок на ХАЕС виявили два десятка ризикових операцій і фінансових порушень на загальну суму понад 409 тисяч гривень. Щоправда, тринадцять із них вдалось таки попередити.

На ДП «Завод точної механіки» під час ревізії встановлено порушення, що призвели до втрат фінансових і матеріальних ресурсів на 8,7 мільйона гривень. Аудит діяльності Шепетівського ремонтного заводу засвідчив, що неефективні управлінські дії призвели до втрачених доходів і зайвих витрат майже на 257 мільйонів гривень. А в управлінні капітального будівництва департаменту архітектури, містобудування та земельних ресурсів Хмельницької міської ради виявлено втрати на 5,7 мільйона гривень. Зокрема, встановлено факти недоотримання міським бюджетом коштів пайової участі забудовників у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста на 4,6 мільйона гривень. За результатами цієї ревізії правоохоронці навіть розпочали кримінальне провадження.

Не «відставала» у своїх розтратах й освітянська галузь. У Славутському обласному спеціалізованому ліцеї-інтернаті поглибленої підготовки в галузі науки порушення призвели до втрат фінансових і матеріальних ресурсів на 3,4 мільйона гривень. А у

Подільському державному аграрно-технічному університеті та двох його коледжах таким же чином втратили 3,3 мільйона гривень.

Список порушників і порушень довгий. Величезні суми втрат і незаконних витрат. Вимірюються вони десятками і сотнями мільйонів гривень. І це при тому, що не знайти такої сфери чи окремо взятого підприємства, установи, котрі б постійно не скаржились на нестачу грошей. Та складається враження, щойно вони там з’являються, одразу ж виникає бажання якнайшвидше розпрощатись із ними. Але якщо це робиться не на користь підприємства, управління чи громади, то на чию?

— За рік нам вдалося виявити факти зайвої сплати коштів внаслідок завищення обсягів та вартості виконаних ремонтно-будівельних робіт на одинадцять мільйонів гривень, — констатував начальник управління Держаудитслужби в області Анатолій Марценюк. — З року в рік виявляються факти порушень законодавства щодо здійснення закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти. Сума таких порушень перевищила два мільйони гривень. Крім того, вдалось попередити витрачання бюджетних коштів на закупівлю товарів, робіт та послуг шляхом скасування торгів та розірвання договорів у 136 випадках на загальну суму майже 533 мільйони гривень.

Якщо контролюючим органам усе-таки вдається вивести на чисту воду різних зловживальників, то усунути виявлені ревізіями та державними фінансовими аудитами порушення фінансово-бюджетної дисципліни значно складніше. Ще важче змусити керівників не приймати неефективні управлінські рішення — часто вони продовжують стояти на своєму. А в результаті кудись безслідно спливають мільйони. І статистика залишається невтішною: із виявленої протягом року суми фінансових порушень, що призвели до втрат, так і не вдалось усунути понад дві третини з них. А з наданих за результатами державних фінансових аудитів 73 пропозицій не впровадженими залишаються більше половини.

Щоб зрушити проблему з місця, контролюючим органам доводиться вдаватися до жорсткіших заходів — притягати посадовців до адміністративної, матеріальної та дисциплінарної відповідальності, добиватися звільнення їх з посад і передавати справи правоохоронцям. Але навіть це не змушує багатьох бути ощадливішими з коштами підприємств, установ, організацій та різних бюджетів.

— А тим часом на місцях не мали би забувати, що у процесі децентралізації об’єднані громади здобули нові, значно ширші повноваження та ресурси. Їм із державного бюджету надаються різні дотації, освітня та медична субвенції, субвенція на розвиток інфраструктури громад тощо. Тому самі громади мають бути зацікавленими і пильно стежити за тим, щоб ці кошти використовувались правильно та ефективно, — коментуючи ситуацію, зазначив голова Хмельницької облдержадміністрації Олександр Корнійчук. — Водночас і ревізорам та аудиторам варто активніше працювати над попередженням порушень фінансової дисципліни в органах місцевого самоврядування, не тільки контролювати фінансові ресурси області, а й допомагати ощадливо їх використовувати.

Хмельницька область.