У вівторок на спеціальному засіданні Національних зборів Вірменії 76 голосами «за» (17 — «проти») екс-президента, який був при владі останні 10 років, лідера правлячої Республіканської партії  Сержа Сарґсяна призначили новим прем’єр-міністром. Це означає, що С. Сарґсян збереже за собою владу, оскільки після конституційної реформи 2015 року прем’єр, а не президент є найвпливовішою особою Вірменії.

Саме проти такого сценарію уже майже тиждень тривають масові протести на вулицях Єревана (на знімку) та інших великих міст. Опозиція звинувачує Сарґсяна у зміні політичної системи з метою залишатися при владі. Протестувальники блокують державні установи, перекривають рух на автомагістралях. Опозиційний депутат вірменського парламенту Нікол Пашинян оголосив про початок у країні «оксамитової» революції. У столиці постраждали вже понад 40 осіб, поліція застосовувала спецзасоби. Унаслідок сутичок із правоохоронцями було затримано щонайменше 80 учасників акцій.

Серед усіх країн пострадянського простору Вірменія на сьогодні найбільше залежить від Росії і досі не має дипломатичних відносин зі своїми сусідами — Туреччиною та Азербайджаном. Тому гарантом незалежності цієї країни виступає Москва, яка, попри це, активно співпрацює із Анкарою, продає новітню зброю Баку і при цьому обіцяє Вірменії захист територіальної цілісності в обмін на можливість тримати на її території свою військову базу.

Тож, на думку місцевих спостерігачів, навряд чи нинішня ескалація протестів приведе до змін на політичному полі країни. Вірменія зовсім нещодавно вже переживала подібні сплески протестної активності. Один із них — у січні 2015 року, коли російський військовослужбовець строкової служби вбив місцеву родину Аветисян із 7 осіб. А в червні—вересні 2015-го відбулися масові протести проти підвищення тарифів на електроенергію. Ситуацію загострювалися ще й тим, що основні енергохолдинги країни вже давно є власністю російських бізнесменів. Однак навіть тоді вірменські протестувальники наполягали, що їхні акції не мають нічого спільного з українським Майданом, запевняючи Москву у своїй лояльності, і щиро ображалися на російські ЗМІ, які намагалися провести паралелі між цими двома подіями.

Міжнародні експерти і сьогодні сходяться на думці, що нинішні акції у Вірменії не вплинуть на розклад сил у керівній політичній верхівці. Зокрема, директор Центру близькосхідних досліджень Ігор Семиволос сказав «Голосу України», що, на його думку, «навряд ці протести щось змінять радикально у зовнішньому векторі цієї країни».

Фото Xinhua/Укрінформ.