На території України налічується майже 130 тисяч пам’яток культурної спадщини, проте до Державного реєстру нерухомих пам’яток занесено лише сім відсотків із них. На попередній облік взято 34 тисячі щойно виявлених об’єктів культурної спадщини. До списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО увійшли шість об’єктів культурної спадщини, розташованих на території України. Ще 16 об’єктів включено до попереднього списку ЮНЕСКО. Така велика кількість пам’яток свідчить про значний культурний і туристичний потенціал нашої держави. Проте стан збереження багатьох із них викликає серйозне занепокоєння. На цьому наголошували під час парламентських слухань «Стан, проблеми та перспективи охорони культурної спадщини в Україні».
За словами міністра культури Євгена Нищука, недофінансування заходів з охорони та збереження культурної спадщини може стати причиною втрати унікальних об’єктів. «Справді, ми досягли, досягаємо постійного збільшення фінансування заходів з охорони та реставрації пам’яток із державного бюджету. Але ж ми всі розуміємо, що цього недостатньо для вирішення всіх проблем, а тим більше, для поступу», — наголосив він.
Торкнувся міністр і ситуації, що склалася з історичними пам’ятками на тимчасово окупованих територіях. За його словами, Мінкульт постійно відстежує ситуацію та інформує ЮНЕСКО. «Результатом цієї роботи стало безпрецедентне рішення ЮНЕСКО щодо використання механізмів прямого моніторингу на території Автономної Республіки Крим, параметри якого нині погоджуються сторонами», — повідомив Є. Нищук.
Проте вирішення всього масиву завдань у питанні збереження культурної спадщини потребує комплексної, послідовної та скоординованої діяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування та громадянського суспільства. Допомоги і підтримки на найвищому рівні, в тому числі й від парламенту, зауважив міністр, додавши, що важливим кроком у виконанні міжнародних зобов’язань буде прийняття змін до Закону «Про охорону культурної спадщини» (реєстр. № 1553), а також низки проектів законів, спрямованих на посилення відповідальності у сфері охорони культурної спадщини.
Водночас перший заступник голови Комітету з питань культури і духовності Ірина Подоляк акцентувала увагу на цілому блоці питань, які потрібно вирішити. Це, зокрема, фінансування, гармонізація містобудівного і пам’яткоохоронного законодавства, врегулювання питання з «чорними археологами». Окремо вона акцентувала увагу на проблемі з браком реставраційних кадрів. У цьому контексті депутат звернулася до Міносвіти та Мінкульту з вимогою вирішити це питання. Можливо, навіть розмістити держзамовлення на ці спеціальності.
Закриваючи слухання, заступник Голови Верховної Ради Оксана Сироїд висловила сподівання, що дискусія, яка відбулася у сесійній залі, стане добрим початком для законодавчої роботи. «Мені здається, що це саме та сфера, де законодавче регулювання може змінити дуже багато», — констатувала вона.

Олена РОМАШКІНА.