У 18 років він мало не загинув під час аварії на заводі. На все життя залишився калікою. У 80 йому, людині з інвалідністю другої групи, компенсували завдану шкоду — надали в користування автомобіль з ручним управлінням. Утім, користуватися ним чоловік не може. Чому? Про все це Володимир Паращук з міста Бар на Вінниччині розповів «Голосу України».

На знімку: Володимир Паращук,
ознайомившись із відповіддю з Мінсоцполітики,
сподівався, що для нього зроблять виняток з правил ввезення авто, на жаль...

Каліцтва він зазнав ще за часів Союзу. Його, випускника технікуму, направили на роботу в Уфу. Саме там на одному з підприємств сталася аварія. Відтоді росіяни виплачують компенсацію травмованому. Після розпаду Союзу виникли, було, проблеми. Однак чоловік добився продовження виплат. У листопаді минулого року отримав листа з Фонду соцстрахування Московської області. У ньому повідомлялося, що Паращуку виділено автомобіль з ручним управлінням. Утім, новеньке авто ВАЗ «Гранта» зупинили на митному посту «Бачівськ» Сумської області. Ввезти транспорт в Україну інваліду не вдалося. З 5 грудня 2017-го автомобіль залишається в митників, а його власник добивається вирішення питання про дозвіл на перетин українського кордону.
— Росіяни дали автомобіль безплатно, у довічне користування, а свої кажуть: «Сплати мито», — розповідає ветеран. — Я готовий це зробити, але ж не 140 тисяч гривень, як цього вимагають. Це ж половина вартості машини! Так кажуть обізнані люди. Для мене це дуже великі гроші. Невже немає винятку із правила для таких, як я? Інвалідність законна. Авто отримав законно. Спочатку в нас стояв на черзі в Барському районі. Майже 10 років чекав. Потім мені пояснили, мовляв, ти ж став інвалідом у Росії, тоді це був Союз, то просися там на чергу. Так і зробив. За документами машина моя, а користуватися нею не можу.

Міг продати, але не захотів

Співрозмовник знову згадує, як одразу після аварії відмовлявся від призначення йому групи інвалідності. Каже, соромно було молодому хлопцеві визнавати це. Сподівався, що вилікується. Була ще одна причина відмови. Інвалідів першої або другої групи не брали нікуди на роботу. Тому попросив, щоб знизили групу до третьої. «Це вже тут, вдома, мені встановили другу групу, — розповідає Володимир Юхимович. — У Барі допомогли влаштуватися на місцевий машинобудівний завод. Знайшли сидячу роботу...» Нині часто хворіє й дружина хвора. Каже, мав би хоч на чому до лікарні під’їхати. Якщо не сам, син чи онук підвезли б.
У Москві, в автосалоні, коли авто готували в дорогу, до нього підходили покупці. Просили продати транспорт. Його відмовив це робити чоловік, з яким приїхав забирати машину.

Про дідові колеса знає вся країна 

Автор публікації телефонував на митний пост «Бачівськ», цікавився, чи справді була така ситуація. Там підтвердили факт нерозмитнення автомобіля нашого земляка. «Про автомобіль вашого діда вже вся Україна знає! — зазначив працівник митниці. — Куди він тільки не звертався!»
Володимир Паращук написав листа до голови Комітету з питань податкової та митної політики Верховної Ради Ніни Южаніної, яка спрямувала його до Мінсоцполітики. Отримав відповідь за підписом держсекретаря Віктора Іванкевича. У ньому детально розписано, чому автомобіль не можна визнати гуманітарною допомогою і таким чином провести пільгове розмитнення.
Митник поста «Бачівськ», якому Паращук подав документи на оформлення, пояснив журналісту, що йому роз’яснили про сплату митних платежів. «Він уважно вислухав і сказав, що їде додому взяти гроші, дотепер чекаємо», — каже митник, який не став називати прізвище. За словами співрозмовника, на митному посту по-людськи поставилися до ветерана. Машину на митний склад не здавали, інакше йому довелося б сплатити за стоянку, мабуть, ще одну вартість автомобіля. «Транспортний засіб — на митному посту і документи на нього у нас», — уточнив митник. Він же пояснив, що ветеран має право повернутися назад у Росію, а там уже вирішувати, що далі робити з авто. «Наша митниця оформить карточку відмови в пропуску автомобіля й з цим документом він повернеться на російську територію», — каже митник.

Віктор СКРИПНИК.
Фото надане автором.

Вінницька область.

 

КОМЕНТАР

Як ввезти іномарку
 

Юрист Аліна МАРЦИНКОВСЬКА (на знімку):

— З прийняттям у 2001 році Кабміном постанови № 128 від 7 лютого у інвалідів, які перебувають на обліку для забезпечення автомобілем, з’явилась можливість отримати транспорт позачергово у вигляді гуманітарної допомоги з-за кордону. Платежі за розмитнення такого автомобіля відсутні. Але є певні особливості. У документі, що засвідчує передачу права власності на автомобіль, його одержувачем має бути вказаний відповідний структурний підрозділ соціального захисту населення та зазначено конкретну особу, якій адресовано автомобіль. Запускається процедура визнання авто гуманітарною допомогою. Авто має бути не старше 10 років. Дарувальником може виступати і фізична, і юридична особа.
На жаль, у нашому випадку автомобіль з Росії не підпадає під таке законодавче поле. Його власник не перебуває на обліку в органах соцзахисту на отримання автомобіля. Розмитнення має здійснюватися на загальних підставах.