За даними КРМG, Україна посідає сумне перше місце серед країн-постачальників контрабандних сигарет до Європи. У 2016 році з території нашої держави до ЄС було нелегально вивезено 5,8 млрд штук сигарет. Як подолати «контрабандну епідемію», розповідає генеральний директор Української асоціації виробників тютюнових виробів «Укртютюн» Валентина ХОМЕНКО.

— Який відсоток ринку тютюнових виробів становить нелегальна продукція? Чи є нелегальна торгівля проблемою для держави та індустрії?

— За результатами моніторингу, проведеного компанією TNS Україна, середньозважений обсяг нелегальної торгівлі тютюновими виробами за 2017 рік зріс більш ніж удвічі порівняно з відповідним показником за 2016 рік і становив приблизно 1,5 млрд штук сигарет. Бюджет недоотримав понад 1,2 млрд гривень надходжень від сплати акцизного та інших податків і зборів. При цьому спостерігається загрозлива тенденція до подальшого зростання. Зокрема, у лютому 2018 року обсяг «нелегалки» сягнув 2,9 відсотка від загального обсягу ринку.

За даними моніторингу, понад 90 відсотків від загального обсягу нелегальних сигарет становить продукція без українських акцизних марок, з якої не сплачено до бюджету жодної гривні. Майже половина з них — це сигарети Marvel невідомого походження, марковані для реалізації в магазинах Duty Free. Також традиційно спостерігається надходження контрабанди з Молдови, Білорусі та Росії, хоча загалом її обсяг за останній рік зменшився.

Решта нелегальної продукції — це контрафакт. У тому числі, продукція так званої «ДНР», яка в подальшому реалізується в Україні, поза межами окупованих територій.

Велике занепокоєння викликає контрабанда з України. За даними дослідження нелегального ринку сигарет у ЄС, Норвегії та Швейцарії, проведеного компанією КРМG, Україна посіла перше місце серед країн-постачальників контрабандних сигарет до Європи. У 2016 році з території нашої держави до Європи було вивезено 5,8 млрд штук сигарет. Для порівняння, того ж року українськими правоохоронцями затримано лише 28 млн штук сигарет, що їх намагалися нелегально вивезти до країн ЄС.

Такий потік контрабанди підживлює транскордонну організовану злочинність і викликає стурбованість у ЄС, завдаючи шкоди репутації України на міжнародній арені. Насправді проблема є дуже серйозною і потребує уваги з боку найвищих очільників держави. Вирішити її можливо лише за допомогою комплексу взаємопов’язаних засобів: законодавчих, оперативних, організаційних.

— 5,8 млрд штук — це сигарети, вироблені в Україні?

— Так, це обсяг тільки сигарет, вироблених в Україні, без урахування продукції іноземного виробництва, що в незаконний спосіб ввозиться на територію України з метою подальшого вивезення до країн ЄС.

— Чи робить щось держава для протидії контрабанді сигарет з України?

— Звичайно. Наприклад, нещодавно представники індустрії взяли участь у знищенні близько 900 000 пачок нелегальних сигарет, вилучених Податковою міліцією ДФС України. Продукція без акцизних марок, що не відповідала вимогам ЄС та незаконно переміщувалась з країн Близького Сходу до Великобританії.

— Тоді чого, на ваш погляд, не вистачає, щоб розв’язати проблему?

— Насамперед необхідно запровадити кримінальну відповідальність за контрабанду підакцизних товарів в особливо великих розмірах. Адміністративні штрафи в сукупності з конфіскацією товару та транспортного засобу не лякають зловмисників, які внаслідок своєї незаконної діяльності одержують надприбутки. Також варто встановити підвищену відповідальність за повторні (наприклад, протягом року) правопорушення. У парламенті зареєстровано законопроект № 4327, який передбачає відповідні зміни. Однак, на жаль, ставлення до нього в українському політикумі неоднозначне. Досі є поширеними міфи про те, що це начебто не відповідає європейській практиці. Хоча в багатьох країнах ЄС встановлено кримінальну відповідальність за контрабанду підакцизних товарів.

— Якщо поглянути на внутрішній ринок, які тут основні проблеми, пов’язані з нелегальною торгівлею?

— Понад 60 відсотків нелегальних сигарет у 2017 році реалізувалися з рук на вулицях та ринках. Нещодавно Асоціація направила листи ДФС і МВС із переліком найбільш кричущих фактів торгівлі на ринках. Уже є перші результати — відкрито кримінальні провадження, порушено справи про адміністративні правопорушення, вилучено продукцію. Сподіваємося, що це лише початок. Однак, це тимчасові досягнення. На жаль, системний контроль за торгівлею на ринках де-факто досі відсутній. Проблема «бабусь», які торгують з рук на вулицях, стоїть не менш гостро — це просто якась каста недоторканних, з ними дуже важко боротися.

Традиційними проблемами також є торгівля через Інтернет і транспортування тютюнових виробів за допомогою служб перевезень або кур’єрських служб. В обох випадках обіг тютюнових виробів відбувається безконтрольно, з використанням наявних прогалин у законодавстві.

— Ви згадували участь представників індустрії у знищенні конфіскованих тютюнових виробів. Це нова практика. Наскільки вдалою вона є? Навіщо взагалі вона необхідна?

— Ця практика існує з листопада 2016 року. Нам вона необхідна для впевненості у тому, що вилучена нелегальна продукція знищується не лише «на папері», що вона повторно не потрапить на ринок через корупційні оборудки. Адже вартість партій, які знищуються, нерідко сягає десятків, а то і сотень тисяч доларів США. На жаль, відповідні вимоги законодавства наразі не охоплюють продукцію, яку знищує Державна виконавча служба.

Реалізація відповідних вимог поки що не є бездоганною. Нас запрошують далеко не завжди, запрошення направляються з порушенням встановлених вимог щодо їх змісту та строків направлення. Знищення переносяться з невідомих нам причин, і повторно нас уже не запрошують. Іноді складається враження, що окремі чиновники навмисне саботують реалізацію вимог законодавства. Тим не менш, у нас є підстави для стриманого оптимізму. Нещодавно відбулася зустріч Асоціації з керівництвом ДФС, на якій озвучені нами проблеми було почуто. Сподіваюся, що ситуація поступово змінюватиметься на краще.

— У минулому році уряд схвалив Стратегію у сфері протидії незаконному виробництву та обігу тютюнових виробів на період до 2021 року. Ви дуже позитивно про неї висловлювалися. Чи змінила вона ситуацію на краще?

— На жаль, поки що ні. Але не через те, що Стратегія погана. Стратегія є засадничим документом, який встановлює напрямки протидії нелегальній торгівлі. Конкретні заходи у межах цих напрямків із строками реалізації та відповідальними мають встановлюватися Планом заходів. Однак, попри те, що Стратегію схвалено у серпні минулого року, Плану заходів до неї досі не затверджено. Складається враження, що деякі чиновники не дуже в ньому зацікавлені. Тому на сьогодні Стратегія фактично є суто декларативним документом.

— Що важливого для галузі передбачає Стратегія?

— Цей документ спрямований на забезпечення системного бачення державою проблем індустрії. Там передбачено і криміналізацію контрабанди, і вирішення проблеми транспортування «нелегалки» за допомогою перевізників, і посилення співпраці з митними та прикордонними органами іноземних держав, і створення єдиної державної статистики. Уявіть, на сьогодні в Україні є лише відомча статистика у сфері протидії нелегальній торгівлі тютюновими виробами. При цьому, далеко не всі контролюючі органи уповноважені її вести. І так багато в чому. Держава не бачить проблеми в цілому, бачить лише окремі її фрагменти. Тому і політика спрямована не на вирішення проблеми, а на гасіння локальних «пожеж».

— Яким чином Асоціація співпрацює з органами державної влади у питанні боротьби з нелегальною торгівлею?

— У будь-який спосіб, що не заборонений законодавством. Здебільшого це обмін інформацією. Наприклад, раніше ми на постійній основі надавали ДФС списки місць торгівлі, де реалізують нелегальну продукцію, і зараз плануємо повернутися до цієї практики у межах щойно підписаного Меморандуму про співробітництво. Також ми покладаємо великі надії на розширення нашої участі у знищенні тютюнових виробів.