У Смілі мешкає жива легенда міста. Це 103-річний колишній машиніст локомотивного депо залізничної станції імені Тараса Шевченка, ветеран Другої світової війни, почесний залізничник Савелій Сирота.
Наприкінці квітня довгожитель у колі родини та сусідів відсвяткував свою сто третю весну. Привітали Савелія Прохоровича також представники міської влади та ветеранської організації (на знімку). Подякували за активну громадську позицію, приклад виконання професійного обов’язку та вірного служіння рідному місту.
Смілу Савелій Сирота залишав лиш раз у житті. Коли бився з ворогом на фронтах війни. Після визволення міста від німецько-фашистських окупантів 25-річного машиніста повернули додому. На залізниці катастрофічно не вистачало кадрів.
Відтоді він упродовж майже сорока років працював на своєму посту. Керував паровозами, тепловозами. Трудився у денні і нічні зміни. Після роботи та у вихідні будував дім для своєї сім’ї. «Було нелегко, — пригадує ветеран. — Уночі у рейсі, а вдень — на своїй домашній зміні. Та підросли діти, а їх у мене четверо, допомагали».
Нині Савелій Сирота мешкає у зведеному своїми руками будинку. Доглядає за ним син Микола. Розповідає, що батько цікавиться життям міста і країни. Вболіває за наших бійців, які боронять рідну землю на східному фронті. Попри поважний вік, має гарну пам’ять, не втрачає почуття гумору. Любить, коли його провідують онуки, правнуки, праправнуки, сусіди. Коли на день народження завітали ветерани-машиністи, працівники міськвиконкому, він зустрів їх при повному «параді». Одягнув святкову залізничну уніформу, кашкета. На замовлення колективу локомотивного депо їх спеціально пошили ветеранові на його сторічний ювілей.
— Ви, Савелію Прохоровичу, — захоплено казали молоді колеги-залізничники, — наш генерал. Будь ласка, зустрічайте ще не одну весну й прославте рекордом довгожительства рідну Смілу! Дуже просимо...
Стотрирічний залізничник посміхався і обіцяв виконати їхнє прохання.
Лідія ЛІСОВА.
Фото надане прес-службою Смілянської міської ради.
