На свято краси й творчості перетворився театралізований етнопоказ, що відбувся у рамках проекту «Від бабусі з любов’ю» у Національному музеї літератури України. Його натхненник — етнограф, відомий майстер з виготовлення автентичних українських головних уборів Валерія Левківська, а співорганізатори — Товариство зв’язків з українцями за межами України «Україна-Світ», Український центр культурних досліджень Міністерства культури України, київський етноклуб «Коло». Як розповідає Валерія Левківська, до проекту долучилися етнографи, майстри народної творчості, викладачі шкіл та коледжів з багатьох країн — Іспанії, Естонії, Англії, Польщі, Австрії, Угорщини, Румунії та інших. На етнопоказ у музеї літератури приїхала з Австралії, Сіднея, директорка Нової української школи Роксолана Мішалова. Вона народилася в родині українців, а освіту здобула в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка.

Під час етнопоказу в Національному музеї літератури України.

Як зазначила голова секретаріату товариства «Україна-Світ» Алла Кендзера, Роксоланині знання історії українських строїв і вишивки вражають глибиною. У спадок від мами їй залишилася намітка, зав’язування якої перетворилося на справжній майстер-клас.
Окрім демонстрації українських костюмів, майстер-класів, перегляду тематичних відеороликів та розповідей про народні традиції, у рамках заходу відбулася презентація головних уборів, відтворених за старими світлинами й описами Валерією Левківською. Остання її робота, надзвичайно складна, — весільний вінок з гусячого пір’я із села Великий Ключів Коломийського району Івано-Франківської області.
— Уперше побачила його на старій світлині і була вражена неповторністю й красою вінка, — каже Валерія Левківська. — Дізналася, що остання майстриня з Великого Ключева Параска Кушляк, яка виготовляла такі прикраси, уже відійшла у засвіти, а своє уміння нікому не передала. Почала, як то кажуть, по крихтах збирати інформацію про вінки з пір’я, знайомилася з літературою, консультувалася з науковцями з Музею Івана Гончара, там у фондах є один такий вінок, та з дослідником і колекціонером з Канади Леном Кравчуком. Він дав чимало практичних порад. Як і голова етноклубу Ольга Давидова, яка допомогла знайти підходяще гусяче пір’я. Не вірилося, що вдасться відновити унікальний вінок, але таки вдалося.
Колекцію головних уборів майстрині нещодавно поповнив і відтворений каптур та рантух до костюма з Вінниччини.
— Проект «Від бабусі з любов’ю» єднає покоління, пробуджує інтерес до національної культури, розширює зв’язки з українськими та іноземними етнографами, майстрами, артистами, — каже Алла Кендзера. — А секрет його популярності у багатьох країнах — у любові до народних традицій, які наші бабусі берегли і примножували.

Світлана ЧОРНА.
Фото надано Валерією Левківською.